Дата затвердження фінансової звітності 14 травня 2024.

Товариство подає свою окрему фінансову звітність в єдиному електронному форматі (iXBRL) відповідно до п.5 статті 12-1 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні".

З метою ідентифікації фінансової звітності відповідно до п. 49-53 МСБО (IAS) 1 "Подання фінансової звітності", всі фінансові звіти і примітки у фінансовій звітності стосуються лише одного суб’єкта господарювання – Товариства, та є окремими.

Рік, що закінчується 31 грудня 2023 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

В статті прибутки (збитки) від вибуття інших непоточних активів відображено збиток від зменшення корисності нематеріальних активів

Фінансові активи

Усі визнані фінансові активи оцінюються у подальшому повністю або за амортизованою вартістю, або за справедливою вартістю, у залежності від класифікації фінансових активів.

Класифікація фінансових активів

Боргові інструменти, які відповідають наступним критеріям, надалі оцінюються за амортизованою вартістю (ця категорія є найбільш характерною для Компанії):

• фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; та

• договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Боргові інструменти, які відповідають зазначеним нижче умовам, оцінюються у подальшому за справедливою вартістю через інший сукупний дохід:

• фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків коштів, так і шляхом продажу фінансових активів; та

• договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

За умовчанням усі інші фінансові активи оцінюються у подальшому за справедливою вартістю через прибуток або збиток.

Фінансові активи, які обліковуються за амортизованою вартістю, у подальшому оцінюються із використанням методу ефективної відсоткової ставки і підлягають зменшенню корисності.

Метод ефективної відсоткової ставки є методом розрахунку амортизованої вартості боргового інструмента та розподілу доходів з відсотків протягом відповідного періоду.

Амортизована вартість фінансового активу є сумою, за якою фінансовий актив оцінюється на момент первісного визнання, за вирахуванням виплат основної суми, плюс накопичена амортизація із використанням методу ефективної відсоткової ставки щодо будь-якої різниці між цією первісною сумою та сумою на момент погашення, скоригованої на будь-який резерв під збитки. Валова балансова вартість фінансового активу є амортизованою вартістю фінансового активу до коригування на будь-який резерв під збитки.

Зменшення корисності фінансових активів

Компанія визнає резерв на покриття очікуваних кредитних збитків для всіх боргових інструментів, які не утримуються як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Очікувані кредитні збитки оцінюються як різниця між усіма грошовими потоками, належними для отримання Компанією згідно з договорами, та всіма грошовими потоками, які Компанія передбачає отримати, дисконтовані за первісною ефективною відсотковою ставкою. Сума очікуваних кредитних збитків оновлюється на кожну звітну дату для відображення змін у кредитному ризику з моменту первісного визнання відповідного фінансового інструмента.

Для дебіторської заборгованості Компанія застосовує спрощений підхід до розрахунку очікуваних кредитних збитків. Відповідно, Компанія не відстежує зміни у кредитному ризику, але замість цього визнає резерв під збитки на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових інструментів на кожну звітну дату. Компанія визначила матрицю забезпечення, яка базується на історичному досвіді понесення кредитних збитків, скоригованому із використанням прогнозних факторів, характерних для конкретних дебіторів та економічного середовища.

Для всіх інших фінансових інструментів Компанія визнає очікувані кредитні збитки за весь строк дії фінансових інструментів, коли відбулося істотне збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання. Однак, якщо кредитний ризик від фінансового інструмента не збільшився істотно з моменту первісного визнання, Компанія оцінює збиток на покриття збитків від цього фінансового інструмента у сумі, яка дорівнює 12-місячним кредитним.

Очікувані кредитні збитки за весь строк дії фінансових інструментів являють собою очікувані кредитні збитки, що виникають унаслідок усіх можливих подій дефолту протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. І навпаки, 12-місячні очікувані кредитні збитки являють собою частину очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових інструментів, які, як очікується, виникнуть у результаті подій дефолту за фінансовим інструментом, що є можливими протягом 12 місяців після звітної дати.

Істотне збільшення кредитного ризику

Під час оцінки того, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом істотного збільшення з моменту первісного визнання, Компанія порівнює ризик настання дефолту за фінансовим інструментом на звітну дату із ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом на дату первісного визнання. Під час здійснення такої оцінки Компанія бере до уваги як кількісну, так і якісну обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, включно з історичним досвідом та прогнозною інформацією, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль.

Незалежно від результату зазначеної вгорі оцінки Компанія передбачає, що кредитний ризик за фінансовим активом збільшився істотно з моменту первісного визнання, коли виплати за договором прострочені більше ніж на 30 днів, якщо тільки у Компанії немає обґрунтовано необхідної та підтверджуваної інформації, яка вказує на протилежне.

Визначення дефолту

Компанія визначає, що дефолт настав, коли актив прострочений більше ніж на 90 днів, якщо тільки у Компанії немає обґрунтованої та підтверджуваної інформації, що доводить доцільність застосування критерію з більшою тривалістю прострочення.

Фінансовий актив вважається таким, що зазнав зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику, коли відбулися одна або більше подій, які мають негативний вплив на очікувані майбутні грошові потоки від фінансового активу. Докази зменшення корисності у результаті дії кредитного ризику включають наявні дані про такі події:

(a) значні фінансові труднощі емітента або позичальника;

(б) порушення умов договору, на кшталт дефолту або прострочення виплат;

(в) надання кредитором(ами) позичальника поступки(ок), із економічних чи договірних причин, у зв’язку з фінансовими труднощами позичальника, можливість надання яких в іншому випадку кредитор(и) не розглядав(ли) би(б);

(г) зростання ймовірності оголошення позичальником банкрутства або іншої фінансової реорганізації; або

(ґ) зникнення активного ринку для цього фінансового активу внаслідок фінансових труднощів.

Політика списання

Компанія списує фінансовий актив, коли існує інформація, яка вказує на те, що дебітор зазнав значних фінансових труднощів і не існує реалістичної перспективи щодо його відшкодування, наприклад, коли дебітора визнали як такого, що підлягає ліквідації або він розпочав процедури банкрутства, або, у випадку з торговою та іншою дебіторською заборгованістю, суми заборгованості прострочені більше ніж на три роки, у залежності від того яка дата настане раніше. Списані фінансові активи можуть продовжувати вважатися такими, що підлягають стягненню згідно з процедурами відшкодування Компанії, з урахуванням юридичних консультацій, коли необхідно.

Опис облікової політики щодо витрат на позики

Витрати на позики, які безпосередньо стосуються придбання, будівництва або виробництва активів, для підготовки яких до їхнього використання за призначенням або продажу потрібен істотний період часу, капіталізуються як частина вартості відповідних активів. Усі інші витрати на позики відносяться на витрати у тому періоді, в якому вони були понесені. Витрати на позики включають відсотки та інші витрати, які несе підприємство у зв’язку із запозиченням коштів.

Політика Компанії передбачає капіталізацію витрат на позики для усіх кваліфікованих активів, для яких будівництво розпочалось на або після 1 січня 2009 року.

Витрати на позики можуть включати курсові різниці, які виникають із позик, отриманих в іноземній валюті, у тій мірі, в якій вони вважаються коригуванням витрат на відсотки.

Витрати на позики, які безпосередньо стосуються придбання, будівництва або виробництва активів, для підготовки яких до їхнього використання за призначенням або продажу потрібен істотний період часу, капіталізуються як частина вартості відповідних активів. Усі інші витрати на позики відносяться на витрати у тому періоді, в якому вони були понесені. Витрати на позики включають відсотки та інші витрати, які несе підприємство у зв’язку із запозиченням коштів.

Політика Компанії передбачає капіталізацію витрат на позики для усіх кваліфікованих активів, для яких будівництво розпочалось на або після 1 січня 2009 року.

Витрати на позики можуть включати курсові різниці, які виникають із позик, отриманих в іноземній валюті, у тій мірі, в якій вони вважаються коригуванням витрат на відсотки.

Незавершене будівництво та невстановлене обладнання

Активи у процесі будівництва капіталізуються як окремий компонент основних засобів. До незавершеного будівництва та невстановленого обладнання належить вартість будівельних робіт, вартість інженерних робіт, інші прямі витрати, відповідна частка накладних витрат та витрат на позики для довгострокових будівельних проектів, якщо виконуються певні критерії визнання. Після завершення вартість будівництва переводиться до складу відповідної категорії основних засобів. Незавершене будівництво та невстановлене обладнання не амортизується до тих пір, поки будівництво відповідних активів не буде завершене, і вони не будуть введені в експлуатацію.

Відстрочені податки визнаються щодо тимчасових різниць на звітну дату між податковими базами активів та зобов’язань, які використовуються для розрахунку оподатковуваного прибутку, та їхньою балансовою вартістю для цілей фінансової звітності.

Відстрочені податкові зобов’язання визнаються для всіх оподатковуваних тимчасових різниць, за виключенням випадків коли:

• відстрочене податкове зобов’язання виникає у результаті первісного визнання гудвілу або активу чи зобов’язання в операції, яка не є об’єднанням підприємств і, на час операції, не впливає ані на обліковий прибуток, ані на оподатковуваний прибуток або збиток;

• стосовно оподатковуваних тимчасових різниць, пов’язаних з інвестиціями у дочірні, асоційовані підприємства та частки у спільних підприємствах, коли строки сторнування тимчасових різниць можна контролювати та існує вірогідність, що не відбудеться сторнування тимчасових різниць у найближчому майбутньому.

Відстрочені податкові активи визнаються для всіх тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню, та переносяться на майбутні періоди щодо невикористаних податкових кредитів та невикористаних податкових збитків у тій мірі, в якій існує вірогідність отримання достатнього оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна буде реалізувати тимчасові різниці, які підлягають вирахуванню, та перенесені на майбутні періоди невикористані податкові кредити та невикористані податкові збитки, за виключенням випадків коли:

• відстрочений податковий актив, який стосується тимчасової різниці, яка підлягає вирахуванню, виникає у результаті первісного визнання активу або зобов’язання в операції, яка не є об’єднанням підприємств і, на час операції, не впливає ані на обліковий прибуток, ані на оподатковуваний прибуток або збиток;

• стосовно оподатковуваних тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню, пов’язаних з інвестиціями у дочірні, асоційовані підприємства та частки у спільних підприємствах, відстрочені податкові активи визнаються лише у тій мірі, в якій існує вірогідність того, що відбудеться сторнування тимчасових різниць у найближчому майбутньому, і оподатковуваного прибутку буде достатньо для реалізації тимчасових різниць.

Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату і зменшується у тій мірі, в якій більше не існує вірогідності для отримання достатнього оподатковуваного прибутку, який би дозволив реалізувати усі або частину відстрочених податкових активів. Невизнані відстрочені податкові активи переоцінюються на кожну звітну дату і визнаються у тій мірі, в якій існує вірогідність того, що майбутній оподатковуваний прибуток дозволить відшкодувати відстрочені податкові активи.

Відстрочені податкові активи та зобов’язання оцінюються за ставками оподаткування, які, як очікується, будуть застосовуватись у році, в якому актив буде реалізовано або зобов’язання погашено на основі ставок оподаткування (та податкових законів), які набули чинності або фактично набули чинності на кінець звітного періоду.

Відстрочені податки, які стосуються статей, визнаних поза межами прибутку або збитку, визнаються поза межами прибутку або збитку. Статті відстрочених податків визнаються згідно з відповідними операціями або у складі інших сукупних доходів, або безпосередньо у власному капіталі.

Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання взаємно зараховуються, якщо існує юридично закріплене право зараховувати поточні податкові активи за рахунок поточних зобов’язань з податку на прибуток, і відстрочені податки стягуються із того самого об’єкта оподаткування тим самим податковим органом.

Фінансові активи та фінансові зобов’язання визнаються у окремому звіті про фінансовий стан Компанії, коли Компанія стає стороною договірних відносин за відповідним фінансовим інструментом. Фінансові активи та фінансові зобов’язання Компанії представлені грошовими коштами та їхніми еквівалентами, дебіторською заборгованістю, кредитами і позиками, за якими нараховуються відсотки, зобов’язаннями за договорами фінансової оренди, а також торговою та іншою кредиторською заборгованістю.

Фінансові активи та фінансові зобов’язання первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання або випуску фінансових активів та фінансових зобов’язань (окрім фінансових активів та фінансових зобов’язань за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку), додаються до або вираховуються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов’язань, відповідно, на момент первісного визнання. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання фінансових активів або фінансових зобов’язань, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються негайно у складі прибутку або збитку.

Грошові кошти та короткострокові депозити у окремому звіті про фінансовий стан включають грошові кошти на рахунках в банках та у касі, а також короткострокові депозити із первісним терміном погашення до трьох місяців. Для цілей окремого звіту про рух грошових коштів грошові кошти та їхні еквіваленти включають грошові кошти та короткострокові депозити, як вказано вгорі, за виключенням непогашених банківських овердрафтів.

Грошові кошти та еквіваленти також включають забезпечення під банківські акредитиви з терміном очікуваного погашення до 3х місяців.

Грошове забезпечення під банківські акредитиви з терміном погашення, що перевищує 3 місяці з дати відкриття, класифікуються у складі статті "Інші поточні фінансові активи", та не входять до складу грошових коштів та еквівалентів. Компанія відображає списання\використання забезпечення під такі акредитиви у звіті про рух грошових коштів як інші надходження\видатки від фінансової діяльності.

Доходи визнаються тоді, коли встановлене право Компанії на отримання виплат.

Компанія робить визначені внески до української державної пенсійної системи за встановленими ставками, які діють протягом року, на основі виплат валової заробітної плати; причому такі витрати нараховуються у тому періоді, в якому були зароблені відповідні зарплати.

Окрім того, Компанія має юридичне зобов’язання компенсувати Державному пенсійному фонду України вартість додаткових пенсій, які виплачуються певним категоріям поточних та колишніх працівників Компанії. Ці зобов’язання, які не мають фонду, в основному, схожі на типові зобов’язання, які існують за пенсійними планами із визначеними виплатами без фондів. Витрати, які стосуються цього пенсійного плану, нараховуються у цій окремій фінансовій звітності із використанням методу прогнозної кредитної одиниці.

Результати переоцінок, які включають актуарні прибутки та збитки, визнаються негайно у окремому звіті про фінансовий стан, із відображенням відповідного дебету або кредиту у складі інших резервів за рахунок інших сукупних доходів того періоду, у якому вони настають. Результати переоцінок не змінюють свою класифікацію на прибуток або збиток у подальших періодах.

Вартість послуг минулих років визнається у складі прибутку або збитку на більш ранню із двох дат: внесення змін до плану або його скорочення та дату, на яку Компанія визнає пов’язані із реструктуризацією витрати.

Відсотки розраховуються із застосуванням ставки дисконтування до зобов’язання із визначеними виплатами. Компанія визнає вартість послуг у складі собівартості реалізації, а витрати з відсотків у складі фінансових витрат. До вартості послуг належать вартість поточних послуг, вартість послуг минулих років, прибутки та збитки від скорочення пенсійних зобов’язань та нестандартні виплати за планом.

Законодавство з охорони навколишнього середовища в Україні знаходиться у процесі розвитку, і позиція державних органів щодо його застосування постійно переглядається.

Резерв, якщо такий є, формується стосовно витрат, які стосуються чинного стану, спричиненого діяльністю минулих років, і який не стосується поточних або майбутніх прибутків для визнання зобов’язання у тому році, в якому виявляються відповідні умови. Оцінка зобов’язань базується на поточних правових вимогах та зобов’язаннях і визначається на основі чинних технічних стандартів. Фактичні результати можуть відрізнятися від оцінок, зроблених на відповідну дату.

Витрати, понесені стосовно розвідки та оцінки потенційних покладів залізної руди, включно з отриманням ліцензій, необхідних для виконання цих робіт, капіталізуються і визнаються в складі основних засобів або нематеріальних активів у залежності від характеру таких витрат. Витрати, пов’язані із розвідувальним бурінням, дослідженням та аналізом даних розвідки, та витрати на попередні техніко-економічні дослідження включаються до складу матеріальних активів, а витрати, пов’язані з отриманням ліцензій, включаються до складу нематеріальних активів.

Діяльність з розвідки та оцінки запасів передбачає пошук корисних копалин, визначення технічної обґрунтованості та оцінку рентабельності видобутку знайдених ресурсів.

До витрат на розвідку та оцінку належать такі витрати, які безпосередньо стосуються:

• дослідження та аналізу наявних даних розвідки;

• проведення геологічних досліджень, розвідувального буріння та взяття проб;

• збирання даних розвідки за допомогою проведення топографічних, геохімічних та геофізичних досліджень;

• риття розвідувальних траншей та взяття проб;

• визначення та вивчення обсягу та якості запасів;

• складання попередніх та основних техніко-економічних досліджень.

Витрати на розвідувальні роботи і оцінку капіталізуються при значній впевненості в реалізації проекту, коли є значна ймовірність, що в майбутньому Компанія отримає економічні вигоди.

Капіталізовані витрати на розвідувальні роботи і оцінку перевіряються на предмет зменшення корисності у випадку, якщо факти та обставини припускають, що їхня балансова вартість може перевищити їхню очікувану вартість відшкодування. У випадку з нерозробленими родовищами основою для перевірки на предмет зменшення корисності можуть бути лише попередньо оцінені запаси. У деяких випадках нерозроблені родовища розглядаються як продовження родовищ залізної руди, які наразі розробляються. Передбачається, що вони будуть розроблені і почнуть експлуатуватись після виснаження наявних запасів руди.

Витрати на розвідку та оцінку більше не мають класифікуватись як такі, коли не є очевидними техніко-економічна обґрунтованість та оцінка рентабельності добування знайдених ресурсів. Перед рекласифікацією у витрати на розробку, необхідно провести оцінку зменшення корисності активів розвідки та оцінки та визнати будь-який збиток від зменшення корисності.

Усі визнані фінансові активи оцінюються у подальшому повністю або за амортизованою вартістю, або за справедливою вартістю, у залежності від класифікації фінансових активів.

Фінансові активи та фінансові зобов’язання визнаються у окремому звіті про фінансовий стан Компанії, коли Компанія стає стороною договірних відносин за відповідним фінансовим інструментом. Фінансові активи та фінансові зобов’язання Компанії представлені грошовими коштами та їхніми еквівалентами, дебіторською заборгованістю, кредитами і позиками, за якими нараховуються відсотки, зобов’язаннями за договорами фінансової оренди, а також торговою та іншою кредиторською заборгованістю.

Фінансові активи та фінансові зобов’язання первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання або випуску фінансових активів та фінансових зобов’язань (окрім фінансових активів та фінансових зобов’язань за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку), додаються до або вираховуються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов’язань, відповідно, на момент первісного визнання. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання фінансових активів або фінансових зобов’язань, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються негайно у складі прибутку або збитку.

Фінансові активи та фінансові зобов’язання визнаються у окремому звіті про фінансовий стан Компанії, коли Компанія стає стороною договірних відносин за відповідним фінансовим інструментом. Фінансові активи та фінансові зобов’язання Компанії представлені грошовими коштами та їхніми еквівалентами, дебіторською заборгованістю, кредитами і позиками, за якими нараховуються відсотки, зобов’язаннями за договорами фінансової оренди, а також торговою та іншою кредиторською заборгованістю.

Фінансові активи та фінансові зобов’язання первісно оцінюються за справедливою вартістю. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання або випуску фінансових активів та фінансових зобов’язань (окрім фінансових активів та фінансових зобов’язань за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку), додаються до або вираховуються зі справедливої вартості фінансових активів або фінансових зобов’язань, відповідно, на момент первісного визнання. Витрати на здійснення операції, які безпосередньо стосуються придбання фінансових активів або фінансових зобов’язань, які оцінюються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, визнаються негайно у складі прибутку або збитку.

Первісне визнання та оцінка

До фінансових зобов’язань Компанії належать торгова та інша кредиторська заборгованість, кредити і позики, за якими нараховуються відсотки, а також зобов’язання за договорами фінансової оренди.

Усі фінансові зобов’язання первісно визнаються за справедливою вартістю і у подальшому оцінюються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної відсоткової ставки.

Метод ефективної відсоткової ставки являє собою метод розрахунку амортизованої вартості фінансового зобов’язання і розподілу витрат з відсотків протягом відповідного періоду. Ефективна відсоткова ставка являє собою ставку, яка точно дисконтує очікувані майбутні виплати грошових коштів (включно з усіма комісіями за договорами сплаченими або отриманими, які становлять невід’ємну частину ефективної відсоткової ставки, витратами на здійснення операції та іншими преміями або дисконтами) протягом очікуваного строку використання фінансового зобов’язання або, коли доцільно, коротшого періоду до амортизованої вартості фінансового зобов’язання.

Припинення визнання фінансових зобов’язань

Компанія припиняє визнавати фінансові зобов’язання тоді і тільки тоді, коли зобов’язання Компанії виконані, анульовані або спливає строк їхнього виконання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання, визнання якого було припинене, і компенсацією сплаченою або до виплати визнається у складі прибутку або збитку.

Коли Компанія обмінює із чинним кредитором один борговий інструмент на інший з суттєво відмінними умовами, такий обмін обліковується як погашення первісного фінансового зобов’язання і визнання нового фінансового зобов’язання. Подібним чином Компанія обліковує значну модифікацію умов чинного зобов’язання або його частини як погашення первісного фінансового зобов’язання та визнання нового зобов’язання. Передбачається, що умови вважаються суттєво відмінними, якщо дисконтована теперішня вартість грошових потоків за новими умовами, включно з будь-якими виплаченими комісіями, за вирахуванням будь-яких комісій, що були одержані та дисконтовані за первісною ефективною відсотковою ставкою, відрізняються, принаймні, на 10 відсотків від дисконтованої теперішньої вартості залишкових грошових потоків за первісним фінансовим зобов’язанням. Якщо модифікація не є значною, різниця між: (1) балансовою вартістю зобов’язання до модифікації; та (2) теперішньою вартістю грошових потоків після модифікації повинна визнаватись у складі прибутку або збитку як прибуток або збиток у результаті модифікації.

Операції в іноземних валютах первісно відображаються Компанією за спот-курсами обміну відповідних функціональних валют на дату, на яку відповідна операція вперше кваліфікується до визнання.

Монетарні активи та зобов’язання, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються у функціональну валюту за спот-курсами обміну, які діяли на звітну дату.

Різниці, які виникають у результаті погашення або перерахунку монетарних статей, визнаються у складі прибутку або збитку.

Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються із використанням курсів обміну валют станом на дати первісних операцій.

Виходячи з економічної сутності відповідних подій та обставин, які стосуються Компанії, функціональною валютою Компанії була визначена українська гривня, яка також є валютою подання окремої фінансової звітності Компанії. Це означає, що операції у валютах, які відрізняються від української гривні, вважаються операціями в іноземних валютах.

Компанія визнає резерв на покриття очікуваних кредитних збитків для всіх боргових інструментів, які не утримуються як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Очікувані кредитні збитки оцінюються як різниця між усіма грошовими потоками, належними для отримання Компанією згідно з договорами, та всіма грошовими потоками, які Компанія передбачає отримати, дисконтовані за первісною ефективною відсотковою ставкою. Сума очікуваних кредитних збитків оновлюється на кожну звітну дату для відображення змін у кредитному ризику з моменту первісного визнання відповідного фінансового інструмента.

Для дебіторської заборгованості Компанія застосовує спрощений підхід до розрахунку очікуваних кредитних збитків. Відповідно, Компанія не відстежує зміни у кредитному ризику, але замість цього визнає резерв під збитки на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових інструментів на кожну звітну дату. Компанія визначила матрицю забезпечення, яка базується на історичному досвіді понесення кредитних збитків, скоригованому із використанням прогнозних факторів, характерних для конкретних дебіторів та економічного середовища.

Для всіх інших фінансових інструментів Компанія визнає очікувані кредитні збитки за весь строк дії фінансових інструментів, коли відбулося істотне збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання. Однак, якщо кредитний ризик від фінансового інструмента не збільшився істотно з моменту первісного визнання, Компанія оцінює збиток на покриття збитків від цього фінансового інструмента у сумі, яка дорівнює 12-місячним кредитним.

Очікувані кредитні збитки за весь строк дії фінансових інструментів являють собою очікувані кредитні збитки, що виникають унаслідок усіх можливих подій дефолту протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. І навпаки, 12-місячні очікувані кредитні збитки являють собою частину очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансових інструментів, які, як очікується, виникнуть у результаті подій дефолту за фінансовим інструментом, що є можливими протягом 12 місяців після звітної дати.

Компанія здійснює оцінку на кожну звітну дату, чи існують будь-які ознаки того, що актив зазнав зменшення корисності. Якщо будь-які такі ознаки існують або коли для активу вимагається щорічне тестування на предмет зменшення корисності, Компанія оцінює суму відшкодування активу або одиниці, яка генерує грошові кошти. Сума відшкодування активу є більшою з двох величин: справедливої вартості активу або одиниці, яка генерує грошові кошти, за вирахуванням витрат на продаж одиниці, яка генерує грошові кошти, та вартості під час використання, і визначається для окремого активу, якщо тільки актив не генерує надходження грошових коштів, які є, в основному, незалежними від потоків грошових коштів від інших активів або груп активів. Коли балансова вартість активу або одиниці, яка генерує грошові кошти, перевищує їхню суму відшкодування, актив вважається таким, що зазнав зменшення корисності і списується до його суми відшкодування.

При розрахунку вартості під час використання очікувані майбутні потоки грошових коштів дисконтуються до їхньої теперішньої вартості із використанням ставки дисконтування до оподаткування, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та ризики, характерні для даного активу. Під час визначення справедливої вартості, за вирахуванням витрат на здійснення продажу, використовується відповідна модель оцінки. Ці розрахунки підкріплюються за рахунок коефіцієнтів оцінки, даних про котирувані ціни на акції дочірніх підприємств, які знаходяться у вільному обороті, або інших доступних показників справедливої вартості.

Збитки від зменшення корисності діяльності, яка продовжується, включно зі зменшенням корисності запасів, визнаються у окремому звіті про сукупні доходи у тих категоріях витрат, які відповідають функції активу, який зазнав зменшення корисності.

Для активів, за виключенням гудвілу, на кожну звітну дату здійснюється оцінка стосовно наявності будь-яких ознак того, що раніше визнані збитки від зменшення корисності можуть більше не існувати або зменшились. Якщо такі ознаки існують, Компанія оцінює суму відшкодування активу або одиниці, яка генерує грошові кошти. Раніше визнаний збиток від зменшення корисності сторнується лише тоді, коли відбулася зміна у припущеннях, використаних для визначення суми відшкодування активу з моменту останнього визнання збитку від зменшення корисності. Сторнування має обмежений характер, так щоб балансова вартість активу не перевищувала суму його відшкодування або не перевищувала балансову вартість, яка була б визначена, за вирахуванням зносу, якби жодного збитку від зменшення корисності не було визнано щодо цього активу у попередні роки. Таке сторнування визнається у окремому звіті про сукупні доходи.

Активи та зобов’язання з поточного податку на прибуток за поточний та попередні періоди оцінюються у сумі, яку передбачається відшкодувати від або сплатити податковим органам. Ставки оподаткування і податкове законодавство, які використовуються для розрахунку суми податку, є тими, що діяли або фактично діяли на звітну дату.

Нематеріальні активи, включно з ліцензіями на добування корисних копалин, які отримує Компанія і які мають обмежені строки корисного використання, оцінюються на момент первісного визнання за первісною вартістю. Первісна вартість нематеріальних активів, отриманих в операції об’єднання підприємств, є їхньою справедливою вартістю станом на дату придбання. Після первісного визнання нематеріальні активи відображаються за первісною вартістю, за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності, якщо такі є. Створені власними силами нематеріальні активи, за виключенням капіталізованих витрат на розробку, не капіталізуються, а витрати відображаються у окремому звіті про сукупні доходи того періоду, в якому були понесені відповідні витрати.

Нематеріальні активи, окрім гудвілу, в основному, включають комп’ютерне програмне забезпечення, яке амортизується на прямолінійній основі протягом очікуваних строків корисного використання активів. Період і метод амортизації для нематеріальних активів із обмеженими строками корисного використання переглядаються, як мінімум, на кінець кожного звітного періоду.

Для усіх фінансових інструментів, які оцінюються за амортизованою вартістю, доходи або витрати з відсотків відображаються із використанням ефективної відсоткової ставки, яка є ставкою, яка точно дисконтує очікувані майбутні надходження або виплати грошових коштів протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента або коротшого періоду, якщо застосовується, до чистої балансової вартості фінансового активу або зобов’язання. Доходи з відсотків включаються до складу фінансових доходів у окремому звіті про сукупні доходи.

Асоційованим називається підприємство, на яке Компанія має істотний вплив. Істотний вплив являє собою можливість участі в ухваленні рішень стосовно фінансової та операційної політики об’єкта інвестування, але не є контролем, або спільним контролем над цією політикою.

Критерії, які розглядаються під час визначення істотного впливу, аналогічні критеріям, необхідним для визначення контролю над дочірніми підприємствами.

Інвестиція Компанії в асоційоване підприємство обліковується із використанням методу участі в капіталі. Згідно з методом участі в капіталі інвестиція в асоційоване підприємство відображається у окремому звіті про фінансовий стан за первісною вартістю, плюс зміни після придбання у частці Компанії у чистих активах асоційованого підприємства. Гудвіл, який стосується асоційованого підприємства, включається до балансової вартості інвестиції і не амортизується та окремо перевіряється на предмет зменшення корисності.

Окремий звіт про сукупні доходи відображає частку у результатах операційної діяльності асоційованого підприємства. Будь-яка зміна в інших сукупних доходах асоційованого підприємства подається як частина інших сукупних доходів Компанії. Нереалізовані прибутки та збитки, які виникають у результаті операцій між Компанією та асоційованим підприємством, виключаються відповідно до частки участі у цьому асоційованому підприємстві.

Частка прибутку асоційованого підприємства відображається у окремому звіті про сукупні доходи. Вона є прибутком, який належить акціонерам асоційованого підприємства, і, відповідно, є прибутком після оподаткування.

Фінансова звітність асоційованого підприємства готується для того самого звітного періоду, що й Компанії. За необхідності, в неї вносяться коригування для приведення облікової політики у відповідність з політикою Компанії.

Після застосування методу участі в капіталі Компанія визначає, чи існує необхідність у визнанні будь-яких додаткових збитків від зменшення корисності стосовно чистої інвестиції Компанії у свої асоційовані підприємства. Компанія визначає на кожну звітну дату, чи існують якісь об’єктивні докази того, що інвестиція в асоційоване підприємство зазнала зменшення корисності. Якщо такі докази існують, Компанія розраховує суму зменшення корисності як різницю між сумою відшкодування асоційованого підприємства та його балансовою вартістю і визнає суму у складі "частки прибутку асоційованого підприємства" у окремому звіті про сукупні доходи.

Після втрати істотного впливу над асоційованим підприємством Компанія оцінює та визнає будь-яку збережену в ньому інвестицію за справедливою вартістю. Будь-яка різниця між балансовою вартістю асоційованого підприємства після втрати істотного впливу та справедливою вартістю збереженої інвестиції, а також надходження від вибуття визнаються у складі прибутку або збитку.

До складу інвестиційної нерухомості включається нерухомість (земля чи будівля, або частина будівлі, або їх поєднання), утримувана (власником або орендарем згідно з угодою про фінансову оренду) з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для:

• використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або

• продажу в звичайному ході діяльності.

Первісна вартість об’єкта інвестиційної нерухомості має перевищувати 150 тисяч гривень.

Земельні ділянки, що надані в оренду згідно з угодами про операційну оренду є інвестиційною нерухомістю. У разі якщо частина земельної ділянки надана в оренду, а інша частина використовується Компанією, то така ділянка не вважається інвестиційною нерухомістю.

Будівлі, надані в оренду згідно з угодами про операційну оренду є інвестиційною нерухомістю. У разі якщо частина будівлі надана в оренду, а інша частина використовується Компанією, то у обліку такі частини об'єкта нерухомості відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, то така будівля визнається інвестиційною нерухомістю за умови, що лише незначна частина від загальної площі (менше 20 %) об'єкта утримується для використання в процесі діяльності Компанії або для адміністративних цілей.

Після початкового визнання інвестиційна нерухомість оцінюється за моделлю собівартості відповідно до вимог МСБО 16.

Оскільки до інвестиційної нерухомості застосована модель собівартості, для цілей нарахування амортизації використовуються прямолінійний метод та строки корисного використання, що встановлені для аналогічного об’єкту основних засобів.

Ідентифікація оренди

У момент укладення договору Компанія визначає чи є договір в цілому або його окремі компоненти договором оренди. Договір в цілому або його окремі компоненти є договором оренди, якщо за цим договором передається право контролювати користування ідентифікованим активом (базовим активом) протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.

Для того, щоб договір містив оренду, необхідно, щоб одночасно виконувались наступні три умови:

• у договорі є ідентифікований актив;

• договір передає Компанії право отримувати в основному всі економічні вигоди від використання активу протягом періоду використання;

• договір передає Компанії право керувати використанням активу.

Державний акт на право постійного користування землею визнається договором оренди, оскільки виконуються всі три необхідні умови:

• земельна ділянка конкретно визначена (є ідентифікований актив);

• Компанія має право отримувати практично всі вигоди від використання земельної ділянки;

• Компанія визначає спосіб використання земельної ділянки. Обмеження щодо цільового призначення є захисним правом та не позбавляє Компанію права керувати використанням активу.

Для договорів оренди у вигляді актів постійного користування землею Компанія визначає строк оренди як нескінчений (так само як для землі у власності). Компанія проводить повторну оцінку того, чи є договір в цілому або його окремі компоненти договором оренди, тільки в разі зміни умов даного договору.

Компанія як орендар

Компанія є стороною договорів оренди як орендар щодо, крім іншого, наступного:

a) земельних ділянок, в тому числі земельних ділянок під будівлями та спорудами,

б) будівель для виробничих та офісних площ,

в) транспортних засобів,

г)  виробничого обладнання.

Оренда визнається, оцінюється та подається відповідно до МСФЗ 16 "Оренда".

На основі застосовуваної облікової політики Компанія відображає актив у формі права користування та орендні зобов'язання на дату початку оренди за всіма договорами оренди, що передбачають право контролювати використання ідентифікованих активів протягом періоду часу. Дата початку оренди - це дата, коли базовий актив стає доступним для використання орендарем. На початку дії договору Компанія оцінює чи є договір орендою, або чи містить договір оренду.

Активи у формі права користування

Компанія визнає активи у формі права користування на дату початку оренди (тобто на дату, коли базовий актив буде доступний для користування). На дату початку оренди активи у формі права користування оцінюються за собівартістю. Собівартість активів у формі права користування включає суму визнаних орендних зобов’язань, понесені первісні прямі витрати, орендні платежі, здійснені станом на, або до дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди, витрати на відновлення.

Після дати початку оренди активи у формі права користування оцінюються за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від зменшення корисності і коригуються на будь-яку переоцінку орендних зобов'язань.

Активи у формі права користування, як правило, амортизуються протягом меншого із строків -  строку очікуваного корисного використання активу чи строку оренди на прямолінійній основі. Якщо наприкінці строку оренди до Компанії переходить право власності на орендований актив чи якщо Компанія обґрунтовано впевнена що скористається можливістю його придбання, актив у формі права користування амортизується протягом очікуваного строку корисного використання базового активу.

Активи у формі права користування також тестуються на предмет знецінення. Відповідна облікова політика представлена в Розділі "Зменшення корисності нефінансових активів" данної примітки.

Орендні зобов’язання

На дату початку оренди Компанія визнає орендні зобов’язання, оцінені за теперішньою вартістю орендних платежів, що мають бути здійснені протягом строку оренди. Орендні платежі включають фіксовані платежі за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню, змінні орендні платежі, які залежать від індексу або ставки, і суми, які, як очікується, будуть сплачені за гарантіями ліквідаційної вартості. До орендних платежів також входить ціна виконання можливості придбання, якщо Компанія обґрунтовано впевнена у тому, що вона скористається такою можливістю та платежі в рахунок штрафів за припинення оренди, якщо строк оренди передбачає реалізацію орендарем можливості припинити оренду.

Змінні орендні платежі, які не залежать від індексу чи ставки, визнаються витратами у тому періоді, коли настає подія чи умова, що зумовлює такий платіж.

При обчисленні теперішньої вартості орендних платежів Компанія застосовує припустиму ставку відсотка в оренді. Якщо таку ставку не можна легко визначити, що, як правило, застосовується до оренди Компанії, то Компанія застосовує ставку додаткових запозичень – ставку відсотка, яку Компанія сплатила б, щоб позичити на подібний строк та з подібним забезпеченням, кошти, які необхідні для того, щоб отримати актив, за вартістю подібний до активу у формі права користування за подібних економічних умов.

Строк оренди, визначений Компанією, включає:

- невідмовний період за договором оренди;

- періоди, які охоплює можливість продовження оренди, якщо Компанія обґрунтовано впевнена у тому, що реалізує таку можливість;

- періоди, які охоплює можливість припинити оренду, якщо Компанія обґрунтовано упевнена у тому, що вона не реалізує таку можливість.

Після дати початку оренди сума орендних зобов'язань збільшується, щоб відобразити проценти за орендними зобов'язаннями (з використанням методу ефективної процентної ставки), і зменшується для відображення здійснених орендних платежів. Крім того, балансова вартість орендних зобов'язань переглядається в разі модифікації, зміни строку оренди, зміни орендних платежів або зміни оцінки покупки базового активу.

Компанія переоцінює орендні зобов'язання (і вносить відповідне коригування у відповідний актив у формі права користування), коли:

• Змінився строк оренди або відбулася зміна в оцінці реалізації можливості продовження оренди (в цьому випадку орендне зобов'язання переоцінюється шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів з використанням переглянутої ставки дисконту);

• Орендні платежі змінилися через зміну індексу або ставки, або ринкової ставки, чи через перегляд по суті фіксованих орендних платежів, у цьому випадку орендні зобов'язання переоцінюються шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів, використовуючи незмінену ставку дисконту (якщо тільки зміна орендних платежів не пов'язана зі зміною плаваючої процентної ставки, у цьому випадку використовується переглянута ставка дисконту);

• Договір оренди змінився, але модифікація оренди не вважається окремою орендою (в цьому випадку орендне зобов'язання переоцінюється шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів з використанням переглянутої ставки дисконту).

Орендне зобов’язання подано окремим рядком у окремому звіті про фінансовий стан. Компанія відображає відсотки за орендними зобов'язаннями в складі фінансових витрат в окремому звіті про сукупні доходи.

У окремому звіті про рух грошових коштів платежі в рахунок основної та процентної частки орендного зобов’язання представлені в рамках фінансової діяльності.

Зобов'язання з оренди земель гірничодобувного призначення

Такі зобов'язання стосуються угод про користування землями гірничодобувного призначення, які не підпадають під сферу застосування МСФЗ 16 "Оренда".

Майбутні зобов'язання щодо умовних орендних платежів

Ці зобов'язання включають майбутні грошові потоки, які залежать від нефіксованих ставок, пов'язаних з довгостроковою частиною оренди землі, яка не використовуються для прямого видобутку руди та обліковуються відповідно до МСФЗ 16, тоді як короткострокова частина визнається як орендні зобов'язання у звіті про фінансовий стан.

Короткострокова оренда та оренда малоцінних активів

Компанія застосовує звільнення щодо короткострокової оренди (тобто тих договорів оренди, за якими строк оренди становить 12 місяців або менше від дати початку оренди та які не містять можливість її продовження). Компанія також застосовує виключення із застосування стандарту для оренди малоцінних активів щодо оренди офісної техніки, яка розглядається як малоцінна, а саме, з вартістю нижче 150 тисяч гривень.

Орендні платежі за короткостроковою орендою та орендою малоцінних активів визнаються витратами на прямолінійній основі протягом строку оренди.

Компанія як орендодавець

Оренда, в якій Компанія не передає суттєво всі ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на актив, класифікується як операційна оренда. Доходи від оренди обліковуються на прямолінійній основі протягом строку оренди та включаються до доходу у звіті про прибутки та збитки в зв’язку з їх операційним характером. Первісні прямі витрати, понесені при укладанні договору операційної оренди, додаються до балансової вартості об’єкта оренди та визнаються протягом строку оренди на такій самій основі, як дохід від оренди. Умовна орендна плата визнається доходом у тому періоді, в якому вона отримана.

Доходи з оренди

Доходи з оренди, які виникають за договорами операційної оренди, обліковуються на прямолінійній основі протягом строку дії договору оренди.

Опис облікової політики щодо видобувних активів

Гірничодобувні активи

До гірничодобувних активів належать витрати на розвідку, оцінку та розробку родовища, понесені до початку експлуатації, включно з витратами на розкривні роботи, понесені для отримання доступу до покладів залізної руди до початку експлуатації. Амортизація таких активів нараховується із використанням виробничого методу на основі оцінки розвіданих і економічно доцільних до видобування запасів, яких вони стосуються.

Витрати на розробку

Витрати на розробку також включаються до складу незавершеного будівництва та невстановленого обладнання. Оскільки актив не є доступним для використання, він не амортизується. Після завершення розробки будь-які витрати на розвідку та оцінку, разом із подальшими витратами на розробку, класифікуються як гірничодобувні активи.

Витрати на розкривні роботи

Витрати на розкривні роботи до початку експлуатації

Витрати на розкривні роботи на етапі розробки кар'єру, понесені до початку експлуатації, капіталізуються як частина витрат на будівництво гірської виробки. На момент початку експлуатації виробки ці витрати на розкривні роботи до початку експлуатації переводяться до складу гірничодобувних активів, і починається їхня амортизація.

Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації

Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації спрямовані на видалення розкривної породи під час промислової експлуатації кар’єра. Такі витрати на розкривні роботи загалом не капіталізуються, вважаються змінними виробничими витратами і включаються до собівартості виробництва. Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації можуть капіталізуватись як актив тоді, і тільки тоді, коли виконуються усі із перерахованих внизу критеріїв:

• існує значна вірогідність, що будуть отримані очікувані майбутні економічні вигоди, які чітко відносяться до капіталізованих витрат на розкривні роботи;

• до підприємства надійдуть майбутні економічні вигоди не раніше ніж через два фінансових роки (за виключенням фінансового року, у якому були понесені витрати на розкривні роботи);

• Компанія може ідентифікувати компонент покладу руди, доступ до якої покращився;

• період, у якому до підприємства надійдуть майбутні економічні вигоди, можна достовірно визначити.

Основні засоби відображаються за первісною або умовною вартістю на дату переходу до МСФЗ (надалі іменується як "первісна вартість"), за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від зменшення корисності, якщо такі є.

Первісна вартість основних засобів включає ціну їхнього придбання, включно з імпортними митами та податками на операції придбання, які не відшкодовуються, будь-які безпосередньо понесені витрати на доведення активу до свого робочого стану та місцезнаходження, у якому він буде використовуватись за призначенням, а також витрати на позики для довгострокових проектів будівництва, якщо виконуються відповідні критерії визнання.

У випадку коли вимагається заміна істотних частин основних засобів з певними інтервалами, Компанія визнає такі частини як окремі активи із конкретними строками корисного використання і амортизує їх відповідно. Аналогічно, під час проведення основного технічного огляду їхня первісна вартість визнається у балансовій вартості основних засобів як заміна, за умови задоволення певних критеріїв визнання. Витрати, понесені після введення об’єктів основних засобів в експлуатацію, такі як витрати на ремонт і технічне обслуговування, зазвичай відносяться до окремого звіту про сукупні доходи того періоду, у якому вони були понесені.

У ситуаціях коли можна чітко продемонструвати, що витрати призвели до збільшення майбутніх економічних вигід, які передбачається отримати від використання об’єкта основних засобів понад його первісно оцінений норматив виконання, витрати капіталізуються як додаткова вартість об’єктів основних засобів.

Оцінка об’єктів основних засобів Компанії була проведена станом на 1 січня 2003 року, дату переходу Компанії до МСФЗ, яку виконали незалежні оцінювачі. Вартість будівель та споруд визначалась із посиланням на ринкову вартість. Будівлі та споруди спеціалізованого характеру оцінювались за їхньою амортизованою вартістю заміщення. Ця справедлива вартість була прийнята Компанією як умовна первісна вартість на дату переходу до МСФЗ.

Основні запасні частини та резервне обладнання кваліфікуються як основні засоби, коли передбачається, що вони будуть використовуватись протягом більше ніж одного періоду.

Очікувані строки корисного використання кожного об’єкта враховують як обмеження щодо фізичного використання об’єкта, так і теперішню економічну оцінку розвіданих і придатних до видобування запасів гірничодобувного активу, на якому такий об’єкт розташований. Оцінки залишків строків корисного використання проводяться регулярно для усіх гірничодобувних будівель, виробничого обладнання, причому для основних частин здійснюються річні переоцінки. Зміни в оцінках, які впливають на розрахунки із використанням виробничого методу, обліковуються перспективно. Амортизація починається з наступного місяця після дати введення об’єкта в експлуатацію. Земля у власності не амортизується.

За виключенням гірничодобувних активів та шламосховищ, які амортизуються із використанням виробничого методу, амортизація розраховується на прямолінійній основі протягом очікуваного залишку строку корисного використання активу таким чином:

Об’єкт основних засобів припиняє визнаватися після вибуття або коли не очікується отримання майбутніх економічних вигід від продовження використання активу або його вибуття. Будь-який прибуток або збиток, який виникає у результаті припинення визнання активу (розраховується як різниця між чистими надходженнями від вибуття та балансовою вартістю об’єкта), включається до окремого звіту про сукупні доходи на момент припинення визнання об’єкта основних засобів.

Загальні резерви

Резерви визнаються, коли Компанія має поточне зобов’язання (юридичне або конструктивне) внаслідок минулої події, існує ймовірність, що знадобиться вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, для погашення цього зобов’язання, і можна зробити достовірну оцінку цього зобов’язання. У випадках коли Компанія очікує, що деякі або усі резерви будуть відшкодовані, наприклад, за договором страхування, таке відшкодування визнається як окремий актив, але тільки тоді, коли існує достатня впевненість у тому, що таке відшкодування буде отримане. Витрати, пов’язані із будь-яким резервом, подаються у окремому звіті про сукупні доходи, за вирахуванням будь-якого відшкодування.

Якщо вплив вартості грошей у часі буде суттєвим, резерви дисконтуються із використанням поточної ставки до оподаткування, яка відображає, коли застосовується, ризики, характерні для цього зобов’язання. Якщо застосовується дисконтування, то збільшення резерву у зв’язку із плином часу визнається як фінансові витрати.

Резерви на рекультивацію кар’єру та консервацію шламосховища

Резерв на рекультивацію кар’єру формується стосовно очікуваних майбутніх витрат на рекультивацію, а також витрати на екологічну реабілітацію активу (визначаються незалежним фахівцем) в обліковому періоді, у якому виникає відповідне екологічне порушення.

Резерв на консервацію шламосховища розраховується згідно проектних майбутніх витрат на виведення відсіків шламосховища з експлуатації.

Такі резерви дисконтуються, а збільшення суми резерву відноситься на витрати того періоду, в якому витрати понесені, і включається до складу фінансових витрат. Резерви капіталізуються у складі гірничодобувних активів і амортизуються протягом майбутньої експлуатації кар’єру, якого вони стосується (для шламосховища припускається, що термін експлуатації дорівнює найдовшому терміну з наявних кар'єрів). Сума резервів переглядається на щорічній основі стосовно змін в оцінках витрат, ставок дисконтування або строку операцій. Зміни в очікуваних майбутніх витратах або ставці дисконтування, яка застосовується, додаються до або вираховуються із вартості активу.

Умовні активи та зобов’язання

Умовні активи не розкриваються у окремій фінансовій звітності, але розкриваються тоді, коли існує ймовірність надходження економічних вигід від них.

Умовні зобов’язання не визнаються у окремій фінансовій звітності, якщо не існує суттєва ймовірність того, що знадобиться вибуття економічних ресурсів для погашення цих зобов’язань, і можна зробити достовірну оцінку їхнього розміру. Інформація про них розкривається за виключенням випадків, коли вибуття ресурсів є малоймовірним.

Доходи від реалізації оцінюються на основі компенсації, на яку, як очікується, Компанія отримує право за договором, і виключає суми, зібрані від імені третіх сторін.

Доходи від договорів з клієнтами визнаються за умови виконання усіх перелічених внизу умов:

• сторони схвалили договір і зобов’язуються виконувати свої відповідні зобов’язання;

• Компанія може визначити права кожної сторони відносно товарів та послуг, які будуть передаватися;

• Компанія може визначити умови оплати за товари та послуги, які будуть передаватися;

• договір має комерційну сутність (тобто очікується, що ризик, час або сума майбутніх грошових потоків зміняться внаслідок договору); та 

• цілком імовірно, що Компанія отримає компенсацію, на яку вона матиме право, в обмін на товари або послуги, які будуть передаватися клієнту.

Перед визнанням доходів також мають виконуватись такі спеціальні критерії щодо визнання:

Надання послуг

Доходи від надання послуг визнаються як зобов’язання із виконання, задоволені протягом певного періоду часу. Доходи визнаються з урахуванням етапу завершеності договору.

Реалізація товарів

Доходи визнаються, коли контроль над товарами переходить до покупця, і суму доходів можна достовірно оцінити. Контроль над товарами переходить, коли право власності на товари передається клієнту, як визначено в умовах договору купівлі-продажу. Зазвичай операції продажів здійснюються на умовах "франко-борт" (FOB/Free on Board) або "поставки у місці призначення" (DAP/Delivered at Рlасе). Доходи від реалізації оцінюються за справедливою вартістю компенсації отриманої або до отримання і являють собою суми до отримання за товари, надані у процесі звичайної господарської діяльності, за вирахуванням дисконтів, мит та податків з продажів.

Актив за контрактом (МСФЗ 15)

Компанія реалізує окатки на умовах "франко-борт" (FOB/Free on Board) в портах Одеської області. Витрати на транспортування окатків до порту Компанія визнає активом по контракту відповідно до вимог МСФЗ 15, так як вважає нероздільними доставку окатків до порту та їх реалізацію. Всі окатки відвантажуються до портів за існуючими договорами з компаніями Групи Ferrexpo. Для оцінки активу по контракту по нереалізованим на звітну дату окаткам, Компанія оцінює середні витрати по транспортуванню та перевантаженню окатків до порту за місяць.

Витрати на розробку також включаються до складу незавершеного будівництва та невстановленого обладнання. Оскільки актив не є доступним для використання, він не амортизується. Після завершення розробки будь-які витрати на розвідку та оцінку, разом із подальшими витратами на розробку, класифікуються як гірничодобувні активи.

Витрати на розкривні роботи до початку експлуатації

Витрати на розкривні роботи на етапі розробки кар'єру, понесені до початку експлуатації, капіталізуються як частина витрат на будівництво гірської виробки. На момент початку експлуатації виробки ці витрати на розкривні роботи до початку експлуатації переводяться до складу гірничодобувних активів, і починається їхня амортизація.

Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації

Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації спрямовані на видалення розкривної породи під час промислової експлуатації кар’єра. Такі витрати на розкривні роботи загалом не капіталізуються, вважаються змінними виробничими витратами і включаються до собівартості виробництва. Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації можуть капіталізуватись як актив тоді, і тільки тоді, коли виконуються усі із перерахованих внизу критеріїв:

• існує значна вірогідність, що будуть отримані очікувані майбутні економічні вигоди, які чітко відносяться до капіталізованих витрат на розкривні роботи;

• до підприємства надійдуть майбутні економічні вигоди не раніше ніж через два фінансових роки (за виключенням фінансового року, у якому були понесені витрати на розкривні роботи);

• Компанія може ідентифікувати компонент покладу руди, доступ до якої покращився;

• період, у якому до підприємства надійдуть майбутні економічні вигоди, можна достовірно визначити.

Для цілей цієї фінансової звітності інвестиції в дочірні компанії обліковуються за собівартістю придбання за мінусом зменшення корисності та входять до складу "Інвестиції в дочірні підприємства, спільні підприємства та асоційовані підприємства"

Доходи від реалізації, витрати та активи визнаються за вирахуванням суми податку на додану вартість ("ПДВ"), за виключенням випадків коли:

• ПДВ, виплачений в операції придбання активів або послуг, не підлягає відшкодуванню від податкового органу; у цьому випадку ПДВ визнається як частина вартості придбання активу або як частина статті витрат, відповідно; та

• Дебіторська та кредиторська заборгованість відображається із включеною сумою ПДВ.

Чиста сума ПДВ до відшкодування або до сплати податковому органу включається до окремого звіту про фінансовий стан у вигляді частини дебіторської або кредиторської заборгованості.

Потоки грошових коштів, які стосуються інвестиційної та фінансової діяльності, відображаються за вирахуванням ПДВ, відповідно.

Інструменти власного капіталу, які викупаються (власні викуплені акції), визнаються за первісною вартістю і вираховуються із суми власного капіталу. Жодних прибутків або збитків не визнається у окремому звіті про сукупні доходи у результаті придбання, продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу Компанії. Будь-яка різниця між балансовою вартістю та компенсацією, у випадку повторного випуску, визнається у складі емісійного доходу. Права голосу, які стосуються власних викуплених акцій, анулюються для Компанії, і, відповідно, жодних дивідендів не розподіляється на них.

ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі – "Компанія") є приватним акціонерним товариством, зареєстрованим згідно із законодавством України. Компанія була створена в 1994 році у процесі приватизації "Полтавського гірничо-збагачувального комбінату", державного підприємства, первісно створеного і побудованого в 1970 році. У процесі приватизації Компанії практично всі активи та зобов’язання цього підприємства були внесені державою до акціонерного капіталу нового підприємства.

Компанія зареєстрована і здійснює розробку залізорудних родовищ та експлуатацію збагачувальної фабрики в районі міста Горішні Плавні (раніше Комсомольськ), Україна. Операційна діяльність Компанії є вертикально інтегрованою – від добування залізної руди до виробництва залізорудних окатків. Родовища Компанії знаходяться у Кременчуцькій магнітній аномалії, і наразі вона експлуатує Горішнє-Плавнинське-Лавриківське родовище. На цьому родовищі залізна руда добувається у вигляді одного гірничодобувного комплексу.

Станом на 31 грудня 2023 року Компанія має єдиного акціонера Ferrexpo AG, якому належить 100% акцій (310 000 000 шт). Аналогічний стан був і на 31 грудня 2022 року.

Компанія є основною виробничою потужністю для групи підприємств, які знаходяться під контролем компанії Ferrexpo рlс (спільно іменуються як "Група компаній Ferrexpo"), яка є публічною компанією, акції якої котируються на Лондонській фондовій біржі.

24 травня 2007 року компанія Ferrexpo рlс ("Кінцева материнська компанія") придбала 100% частку в компанії Ferrexpo AG за рахунок обміну акцій, у результаті чого відбулося об’єднання підприємств під спільним контролем. Частку менше 50% в компанії Ferrexpo рlс у кінцевому рахунку утримує компанія Мinсо Trust, яка була створена для управління часткою участі у Групі компаній Ferrexpo, яка належить Костянтину Жеваго та його найближчим родичам.

Зареєстрований офіс Компанії знаходиться за адресою: вул. Будівельників, 16, Горішні Плавні, Полтавська область, Україна. Станом на 31 грудня 2023 року кількість працівників Компанії становила 4 619 осіб (2022: 5 437 особи).

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Будівельників, буд. 16, м. ГОРІШНІ ПЛАВНІ, ПОЛТАВСЬКА обл., 39802

Ця окрема фінансова звітність підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності ("МСФЗ").

Ця окрема фінансова звітність підготовлена на основі принципу історичної вартості або умовної первісної вартості під час переходу до МСФЗ, за виключенням виплат після виходу на пенсію, які оцінюються у відповідності до вимог МСБО 19 "Виплати працівникам", а також інших інвестицій та виданих гарантій в момент їх первісного визнання, які оцінюються за справедливою вартістю у відповідності до вимог МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".

Ця окрема фінансова звітність подана у гривнях, і всі значення округлені до найближчої тисячі, якщо не зазначено інше.

Ця окрема фінансова звітність підготовлена на основі припущення, що Компанія є організацією, здатною продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Ця основа підготовки передбачає, що Компанія буде здатною реалізувати свої активи та погасити свої зобов’язання під час звичайної господарської діяльності. Станом на 31 грудня 2023 року оборотні активи Компанії перевищували її короткострокові зобов’язання на 10 998 615 тисяч гривень (2022: 19 003 442 тисячі гривень). У 2023 році Компанія мала чистий збиток у розмірі 5 444 659 тисяч гривень (2022 9 134 166 тисяч гривень). До короткострокових зобов’язань Компанії належать позики, за якими нараховуються відсотки, у сумі 13 619 425 тисяч гривень (2022: 13 112 476 тисяч гривень), отримані від підприємств Групи компаній Ferrexpo. Протягом 2023 року Компанія подовжила до 31 березня 2024 року строк дії договорів позик, укладених з підприємствами Групи компаній Ferrexpo. Заборгованість станом на 31 березня 2024 року за цими позиками складала 358 572 тисячі доларів США, що в еквіваленті національної валюти складає 14 063 696 тисяч гривень. Згідно умовам договорів позик кожен транш має індивідуальний строк погашення від 1 місяця до 3х місяців із можливістю багаторазового подовження такого строку на 1 місяць або на 3 місяці відповідно. Згідно Постанови НБУ №18 "Про роботу банківської системи" від 24 лютого 2022 року запроваджено певні обмеження валютних операцій, у тому числі на погашення резидентами кредитів та сплату інших кредитних зобов'язань в іноземній валюті нерезидентам. У березні 2024 року  та станом на дату затвердження даної окремої фінансової звітності дані позики від підприємств Групи компаній Ferrexpo пролонгованими не були і залишаються на вимогу. З огляду на невизначеність терміну дії зазначених обмежень НБУ, листом №62 від 01 березня 2022 року Компанія узгодила з Позикодавцем вважати свої обов'язки за договорами позики подовженими на термін дії воєнного стану в Україні, або до відміни обмежень з виплати іноземних кредитних зобов'язань, запроваджених НБУ. Оскільки ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" є основною виробничою потужністю Групи компаній Ferrexpo, керівництво переконане, що зможе, за потреби, домовитись із Групою компаній Ferrexpo про подовження умов погашення кредитів. Продовження доступності такого фінансування в найближчому майбутньому було підтверджене з боку компанії Ferrexpo plc заявою про те, що підприємства Групи компаній Ferrexpo не вимагатимуть врегулювання непогашених боргових інструментів у випадку, якщо таке погашення матиме негативний вплив на фінансовий стан або показники діяльності Компанії.

24 лютого 2022 року росія почала вторгнення в Україну з використанням прямої військової сили, що призвело до інтенсивного збройного конфлікту в Україні, який на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності все ще триває. Незважаючи на те, що Компанії вдалося продовжити свою діяльність, війна продовжує створювати загрозу для гірничодобувних, переробних та логістичних операцій Компанії в Україні та представляє суттєву невизначеність з точки зору здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

На додаток до суттєвої невизначеності, пов’язаної з війною, Компанія також наражається на ризики, пов’язані з діяльністю в економіці, що розвивається, та проведенням політичних, фіскальних та економічних змін, що можуть проявлятися в змінах регуляторного середовища, потенційному підвищенні ставок податків, посиленні вимог до розкриття інформації або операційних обмеженнях. Як наслідок, Компанія наражається на низку ризиків, які є підвищеними порівняно з тими, що очікуються в розвиненій економіці, такими як політична, фіскальна та правова невизначеність, що є ще однією суттєвою невизначеністю

на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності. Питання незалежності судової влади в Україні залишається особливо актуальним для Компанії, оскільки, як зазначено в примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", станом на дату затвердження даної окремої фінансової звітності, Компанія наразі є суб’єктом кількох судових процесів в Україні, ініційованих різними державними органами. Існує ризик того, що незалежність судової системи від економічних і політичних впливів в Україні не підтримується, а отже законодавство України може застосовуватися неоднаково для вирішення одних і тих самих або схожих спорів. Зокрема, 7 грудня 2022 року Компанія отримала позов на суму 4 727 мільйонів гривень щодо оскаржуваних договорів поруки. Ці оскаржувані договори поруки стосуються банку "Фінанси та кредит", який раніше використовувався Компанією як основний транзакційний банк в Україні. Банк "Фінанси та Кредит" все ще перебуває в процесі ліквідації після того, як НБУ визнав його неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію у вересні 2015 року. Позивач у цьому позові стверджує, що він набув права вимоги за певними кредитними договорами, спочатку укладеними між Банком "Фінанси та Кредит" та різними позичальниками, шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) 6 листопада 2020 року. Позивач також стверджує, що Компанія надала Банку "Фінанси та Кредит" поруки для забезпечення виконання зобов'язань за цими кредитними договорами. 26 січня 2024 року апеляційний суд підтвердив позов проти Компанії на суму 4 727 мільйонів гривень. 30 січня 2024 року Компанія подала апеляційну скаргу до Верховного Суду України, а перше слухання, призначене на 20 березня 2024 року, не відбулося. Після призначення нової колегії суддів, 1 квітня 2024 року Верховний Суд призупинив можливе примусове виконання рішення апеляційного суду, а отже виконавчі дії не можуть бути ініційовані позивачем до винесення Верховним Судом остаточного рішення або поки ухвала Верховного Суду не буде скасована іншим чином. На засіданні 17 квітня 2024 року, Верховний Суд розглянув переважно процедурні питання, а наступне судове засідання призначено на 27 травня 2024 року. Хоча Компанія продовжує вважати, що має переконливі аргументи на захист своїх позицій, Компанія, відповідно до вимог МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", визнала забезпечення на загальну суму 4 727 мільйонів гривень під цей судовий спір, що триває (див. примітку [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи"). При цьому, , якщо остаточне рішення Верховного суду буде прийнято не на користь Компанії, позивач може вжити заходів для призначення державного або приватного судового виконавця та вимагати початку виконавчих процедур, які можуть мати істотний негативний вплив на господарську діяльність Компанії та її здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі, оскільки активи Компанії можуть бути арештовані або підлягати примусовому продажу.

На додаток до вищезазначеної претензії, постачальник і пов’язана сторона Компанії у лютому 2024 року подала заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство (провадження у справі про захист прав кредиторів) проти Компанії на суму 2,2 млн. грн., яка згодом зросла до 4,6 млн. грн. (див. примітку [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи"). Компанія має намір врегулювати цю заборгованість або спробувати пролонгувати строк оплати, щоб уникнути відкриття такого провадження у справі про захист прав кредиторів.

Можливий початок примусового виконання рішення апеляційного суду, яке наразі призупинено рішенням Верховного Суду, та можливе відкриття провадження у справі про захист прав кредиторів може потенційно вплинути на здатність Групи продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Майбутній відтік грошових коштів, який також залежить від деталей та технічних аспектів можливого примусового виконання, у разі негативного рішення Верховного Суду, ймовірно, матиме значний вплив на майбутні грошові потоки та наявну ліквідність Компанії. У разі початку виконавчих процедур за будь-якими поточними судовими спорами, Компанія оскаржуватиме у судовому порядку кожне рішення чи постанову суду, а також дії позивачів та судових виконавців, що, як очікується, може затягнутися на досить тривалий період часу та заблокувати можливість арешту коштів та активів Компанії.

На дату затвердження цієї окремої фінансової звітності Компанія оцінила, що, беручи до уваги:

- і. наявні грошові кошти та їх еквіваленти;

- іі. прогнози грошових потоків, скориговані на наслідки війни в Україні, на період здійсненої керівництвом Компанії оцінки безперервності діяльності, що охоплює період 12 місяців з дати затвердження цієї окремої фінансової звітності; і

- ііі. доцільність та ефективність усіх доступних заходів, які знаходяться в межах впливу керівництва Компанії, щодо виявлених невизначеностей, та

- iv. юридичні аспекти вищезгаданого судового спору, що триває, та потенційні майбутні дії, які можуть бути застосовані для захисту інтересів Компанії у випадку негативного рішення Верховного Суду, залишається суттєва невизначеність щодо війни в Україні, що триває, а також щодо вищезазначеного судового спору,, оскільки деякі з невизначеностей знаходяться поза контролем керівництва Компанії. Тривалість і вплив війни на даний момент неможливо передбачити, а також залишається невизначеність щодо незалежності судової системи та її імунітету від економічних та політичних впливів в Україні. Незважаючи на те, що Компанії успішно вдалося закупити всі свої основні матеріали для виробничого процесу, такі як природний газ, електроенергію, дизельне паливо, а також обладнання, необхідне для видобутку та переробки руди, на сьогоднішній день, ризик потенційного зриву необхідних поставок залишається. Реалізація готової продукції Компанії морськими шляхами через порт Південний, розташований на південному заході України, що була припинена в результаті закриття порту та через обмеження, викликані бойовими діями в Чорному морі, наразі відновлена, але ризик потенційного зриву необхідних поставок  залишається. Незважаючи на це, логістичні шляхи Компанії для реалізації готової продукції залізницею та баржами, на дату затвердження даної окремої фінансової звітності, залишаються доступними. Однак, подальше обмеження доступності логістичної мережі Компанії може призвести до значного зниження операційних грошових потоків Компанії. У зв’язку з потенційною загрозою, що виникла внаслідок війни в Україні, Компанія змінила свої плани щодо обсягів видобутку та переробки руди до можливих обсягів виробництва та продажу окатків, щоб пристосувати їх до нових обставин.

У рамках оцінки безперервності діяльності керівництво Компанії розробило фінансову модель, що оцінює достатність ліквідності та прогнозних грошових потоків Компанії продовжувати діяльність на безперервній основі протягом 12 місяців після дати затвердження даної окремої фінансової звітності Компанії. Дана фінансова модель передбачає:

(i) виробничий план з урахуванням обмеженої можливості збуту готової продукції в 2024-2025 роках, з одночасною роботою не більше 3-х з 4-х виробничих ліній цеху виробництва окатків дробильно-збагачувальної фабрики;

(ii) припущення, що погашення вже існуючої дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію від інших компанії Групи буде обмежено виручкою від майбутньої реалізації, без необхідності залучення додаткового фінансування Групою;

(iii)відсутність в прогнозному періоді відтоку грошових коштів в частині врегулювання заборгованості за вищевказаним судовим позовом за договорами поруки, за яким станом на 31 грудня 2023 року було визнане забезпечення в загальній сумі 4 727 мільйонів гривень (див. примітку [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи"), оскільки станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності, жодні виконавчі процедури щодо оскаржуваного позову про стягнення заборгованості за поруками не розпочалися і 1 квітня 2024 року Верховний Суд призупинив можливе примусове виконання рішення апеляційного суду, а тому такі виконавчі процедури не можуть бути ініційовані позивачем до винесення Верховним Судом остаточного рішення або до скасування ухвали Верховного Суду в інший спосіб. Станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності, Верховним Судом не було прийнято остаточного рішення щодо оскаржуваного позову, а наступне слухання призначено на 27 травня 2024 року;

(iv) витратну частину моделі, яка включає лише ті витрати, які необхідні для підтримки діяльності Компанії:

- поточні витрати на фонд оплати праці;

- постійні витрати (система охорони, комунальні платежі, паливо, витрати на електроенергію та поточні ремонти для підтримки працездатності кар'єру та виробничих ліній / обладнання, утримання системи водовідливу);

- податкові витрати.

Ця довгострокова модель також використовується для перевірки необоротних активів Групи на предмет зменшення корисності, а ключові припущення, використані при підготовці цієї моделі, розкриті у Примітці [822100] "Основні засоби".

Така модель (базовий сценарій) показує, що Компанія має достатній запас ліквідності.. Відповідно, проведена оцінка показує, що Компанія має достатню ліквідність, щоб продовжувати свою діяльність на зниженому рівні виробництва протягом усього періоду оцінки керівництвом безперервності діяльності, навіть з урахуванням обґрунтовано можливих або вірогідних найбільш несприятливих змін.

Крім того, на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності, виробничі потужності Компанії, розташовані поблизу міста Горішні Плавні, не були пошкоджені чи зруйновані в результаті військових дій, а сам регіон не був осередком активних бойових дій. Проте, якщо дана територія стане осередком збройного конфлікту, це може спричинити значний ризик щодо безпеки ключових активів, інфраструктури та працівників Компанії.

Якщо Компанія не зможе продовжувати реалізовувати активи та виконувати зобов’язання в ході звичайної діяльності, необхідно буде відкоригувати суми у звіті про фінансовий стан у майбутньому, щоб відобразити ці обставини, які можуть суттєво змінити оцінку та класифікацію певних показників, що містяться в окремій фінансовій звітності.

Враховуючи поточну ситуацію, пов’язану з війною та судовими спорами (головним чином щодо оскаржуваних вимог за договорами поруки) проти Компанії, що тривають, беручи до уваги здатність Компанії швидко адаптуватися до мінливих обставин, продемонстровану протягом 2023 та 2022 років, а також враховуючи заходи, вжиті Компанією, і результати оцінки керівництвом ризику безперервності діяльності, керівництво дійшло висновку, що застосування припущення про безперервність діяльності для складання цієї окремої фінансової звітності Компанії є доцільним. Однак через невизначений вплив майбутнього розвитку військового вторгнення на вищезгадані значущі припущення, що лежать в основі фінансових прогнозів, а також через невизначеності щодо судових спорів, що тривають, які знаходяться поза контролем керівництва Компанії і є непередбачуваними, керівництво дійшло висновку, що існує суттєва невизначеність, яка може поставити під значний сумнів здатність Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі, включаючи потенційний арешт або примусовий продаж активів Компанії, у тому числі рухомого і нерухомого майна та фінансових активів у зв’язку з оскаржуваним судовим позовом за договорами поруки.

Якщо Компанія не зможе продовжувати реалізовувати активи та погашати свої зобов'язання у ході звичайної господарської діяльності, необхідно буде скоригувати суми у звіті про фінансовий стан у майбутньому для відображення цих обставин, що може суттєво змінити оцінку та класифікацію певних показників, які містяться у цій окремій фінансовій звітності.

Для додаткової інформації щодо суттєвих суджень, сформованих керівництвом при підготовці цієї окремої фінансової звітності, див. також Примітку [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" щодо інших поточних судових процесів та спорів.

Оцінки   Основні припущення стосовно майбутнього та інші джерела невизначеності оцінок, які мають істотний ризик стати причиною суттєвих коригувань у балансовій вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року, викладені далі. Компанія базувала свої припущення та оцінки на параметрах, доступних на момент підготовки окремої фінансової звітності до випуску. Чинні обставини та припущення щодо майбутніх змін, однак, можуть змінитися через ринкові зміни або обставини, які знаходяться поза контролем Компанії. Такі зміни відображаються у припущеннях на момент свого настання.   Пенсійні зобов’язання із визначеними виплатами   Первісна вартість пенсійних зобов’язань із визначеними виплатами та інших виплат після виходу на пенсію визначається із використанням актуарних оцінок. Актуарна оцінка передбачає прийняття припущень щодо ставок дисконтування, майбутнього зростання рівня заробітної плати, очікуваної тривалості життя, рівня плинності кадрів та майбутнього збільшення пенсій. Усі припущення переглядаються на кожну звітну дату. Під час визначення відповідної ставки дисконтування керівництво враховує дохідність державних облігацій, оскільки для корпоративних облігацій не існує розвинутого ринку в Україні. У силу довгострокового характеру цих пенсійних зобов’язань для оцінок характерна істотна невизначеність. Під час прийняття таких оцінок та припущень керівництво враховує консультації, надані зовнішніми консультантами, наприклад, актуаріями. Додаткова інформація розкрита в примітці [834480] Виплати працівникам.   Резерв на рекультивацію кар’єру та консервацію шламосховища   Компанія щороку здійснює оцінку резерву на рекультивацію кар’єру та консервацію шламосховища. Істотні оцінки та припущення приймаються під час визначення суми резерву, оскільки на кінцеву суму зобов’язання до сплати впливають численні фактори. До цих факторів належать обсяг та очікувані витрати на діяльність з рекультивації та консервації, вимоги правової та нормативної бази, рівень інфляції та ставки дисконтування. Сума резерву на кожну звітну дату являє собою найкращу оцінку керівництва щодо теперішньої вартості майбутніх необхідних витрат. Додаткова інформація розкрита в примітці [827570] Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи.   Резерв на знецінення необоротних активів   Станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності війна в Україні, що розпочалася з російським вторгненням в Україну 24 лютого 2022 року, все ще триває. Незважаючи на те, що Компанія продовжувала свою діяльність протягом 2023 фінансового року, війна, що триває, негативно впливає на діяльність Компанії та її здатність генерувати грошові потоки. Очікується, що така ситуація триватиме доти, доки війна не завершиться.  Протягом 2023  фінансового року на здатність Компанії генерувати грошові потоки значною мірою вплинув факт закриття чорноморських портів в Україні з початку війни, а також обмеженість постачання електроенергії після серйозних російських ракетних ударів по державній енергетичній інфраструктурі.   Розрахунок резерву базувався на прогнозах грошових потоків протягом 5 років, з подальшою апроксимацією до 2065 року включно (строку експлуатації Горішньоплавнівського та Єристівського родовища, згідно з поточними затвердженими планами їх розробки). Прогноз грошових потоків ґрунтується на фінансовій довгостроковій моделі, затвердженій вищим керівництвом, а очікувані обсяги виробництва не враховують вплив очікуваних майбутніх програм продовження терміну експлуатації родовищ. Припущення щодо номінальної ставки дисконту взято на рівні 28,48% для 2024-27 років, та 20,99% у подальшому, що відображає поточну ситуацію в Україні, оскільки на базові макроекономічні дані, що використані для розрахунку ставки середньозваженої вартості капіталу (WACC), також негативно вплинула війна в Україні, що призвела до значного збільшення показника премії за ризик країни при розрахунку WACC.

Опис інших аспектів облікової політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності

Істотні облікові судження, оцінки та припущення   Підготовка окремої фінансової звітності Компанії вимагає від керівництва прийняття професійних суджень, оцінок та припущень, які впливають на відображені у звітності суми доходів, витрат, активів та зобов’язань, а також розкриття інформації про умовні зобов’язання на кінець звітного періоду. Однак, невизначеність стосовно цих припущень та оцінок може призвести до результатів, які вимагатимуть внесення суттєвих коригувань у балансову вартість у майбутніх періодах.

Пояснення суджень управлінського персоналу в ході застосування облікової політики суб'єкта господарювання із значним впливом на визнані суми

Судження   У процесі застосування облікової політики Компанії керівництво прийняло такі судження, які мають найістотніший вплив на суми, визнані у окремій фінансовій звітності.   Грошові кошти та депозити, обмежені у використанні   17 вересня 2015 року Національний банк України ("НБУ") оприлюднив своє ухвалене рішення про оголошення операційного банку Компанії та її пов’язаної сторони, Банку "Фінанси та кредит", неплатоспроможним, і у банку була введена тимчасова адміністрація з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Банківська ліцензія була відкликана НБУ 17 грудня 2015 року, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав процедуру ліквідації банку. Загальна сума залишку грошових коштів та депозитів, утримуваних в Банку "Фінанси та кредит", перестала бути доступною для Компанії, що призвело до зміни її класифікації із залишку грошових коштів та їхніх еквівалентів на грошові кошти та депозити, обмежені у використанні.   Передбачається, що процес ліквідації банку займе декілька років, і рівень потенційного відшкодування 485,041 тисяч гривень грошових коштів та депозитів, обмежених у використанні, не є визначеним станом на 31 грудня 2023 року. На цей залишок був нарахований резерв у повному обсязі.   Додаткова інформація наведена у примітках [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" та [851100] "Звіт про рух грошових коштів".   Податки до відшкодування   Як експортер, ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" не має суттєвих сум ПДВ, отриманих за операціями внутрішніх продажів, які можна зарахувати за рахунок ПДВ, виплаченого за операціями придбання товарів та обладнання. Відповідно, Компанія покладається на відшкодування податку з боку державних податкових органів України. На думку керівництва, сума ПДВ до відшкодування, не погашена станом на 31 грудня 2023 року, буде повністю відшкодована у 2024 році. Відповідно, Компанія класифікувала ПДВ до відшкодування як оборотний актив станом на 31 грудня 2023 року.   Витрати на розвідку та оцінку   Компанія визнала активи розвідки та оцінки, у сумі 108 209 тисяч гривень станом на 31 грудня 2023 року (2022: 108 209 тисяч гривен). Ці активи стосуються ліцензій на розвідку (які визнаються у складі нематеріальних активів) та роботи з розвідки та оцінки (вважаються матеріальними активами). Облікова політика Компанії вимагає, щоб керівництво робило певні оцінки та припущення стосовно майбутніх подій та обставин, зокрема, чи може бути встановлена економічно рентабельна операція добування. Будь-які такі оцінки та припущення можуть змінитися по мірі отримання нової інформації. Якщо, після капіталізації витрат, з’явиться інформація, яка передбачає, що відшкодування витрат є маловірогідним, відповідна капіталізована сума списується у окремому звіті про сукупні доходи того періоду, у якому стає доступною така нова інформація. За очікуваннями керівництва, ці активи будуть відшкодовані у повному обсязі у майбутньому.   Капіталізовані витрати на розкривні роботи   Розкривну породу та інші матеріали гірничодобувних відходів необхідно видалити перед експлуатацією розробки для отримання доступу до залізорудного тіла. Цю діяльність називають витратами на розкривні роботи до початку експлуатації, і вона капіталізується у складі собівартості незавершеного будівництва та невстановленого обладнання. Витрати на розкривні роботи після початку експлуатації капіталізуються, коли діяльність з розкривання на етапі експлуатації розробки призводить до покращення доступу до компонентів залізорудного тіла.   Важливою сферою судження є визначення моменту початку експлуатації, а також ідентифікація компонентів рудного тіла і розподіл витрат на розкривні роботи після початку експлуатації між компонентами рудного тіла і видобутими запасами. Станом на 31 грудня 2023 року балансова вартість капіталізованих витрат на розкривні роботи до початку експлуатації, включена до складу незавершеного будівництва та невстановленого обладнання, становила 305 070 тисяч гривень (2022: 3 777 915 тисячу гривень).   Запаси залізної руди та оцінка ресурсів   Запаси руди являють собою оцінку кількості руди, яка може бути видобута з гірничорудних активів Компанії з економічної та юридичної точки зору. Оцінка запасів руди заснована на зібраних експертами, які володіють належною кваліфікацією, даних, які стосуються розміру, глибини і форми гірничорудного тіла. Інтерпретація цих даних вимагає від Компанії прийняття суджень, які стосуються геології. Оцінка розвіданих і придатних для промислового видобутку запасів, використаних під час оцінки розмірів і якості гірничорудного тіла, базується також на припущеннях щодо курсів обміну валют, цін на руду, вимог до рівня капіталу і виробничих витрат, разом з геологічними припущеннями та судженнями. Зміни в оцінці резервів можуть вплинути на балансову вартість основних засобів, резерву на рекультивацію кар'єра, визнання відстроченого податкового активу та витрат на амортизацію.   Руда нижчої якості (бідна руда)   Компанія добуває залізну руду вищої та нижчої якості. Протягом останніх десяти фінансових років, включно з 2023 роком, Компанія виробляла окатки з руди, в основному, високої якості. Видобута руда з нижчим вмістом заліза накопичувалась у запасах для подальшої переробки в наступні періоди.   Переробка запасів залізної руди нижчої якості залежить від наявності додаткових виробничих потужностей. Компанія мала намір прискорити переробку руди нижчої якості як тільки стануть доступними додаткові виробничі потужності для переробки. Проте, незважаючи на те, що додаткові виробничі потужності для переробки руди були введені в експлуатацію в другій половині 2020 року, Компанія зіткнулася з певними труднощами в їх експлуатації, оскільки нове обладнання не забезпечило очікуваний та необхідний додатковий обсяг виробничих потужностей. Через це, а також з огляду на зміну попиту споживачів на додатковий обсяг залізної руди високої якості та постійні високі ціни на залізорудні окатки, керівництво вирішило протягом 2022 року відкласти переробку руди нижчої якості, щоб максимізувати фінансові результати в існуючих ринкових умовах.   Керівництво переглянуло плани з видобутку та переробки залізної руди, оскільки попит на високоякісну продукцію таку як окатки вироблені методом прямого відновлення (DRI потребує значно більшого обсягу залізної руди вищої якості, щоб забезпечити виробничі потреби для задоволення вимог поточного ринку,які не можуть бути вироблені шляхом переробки руди нижчої якості на поточних переробних потужностях Компанії. Як наслідок, керівництво вивчає можливості подальшого розширення своїх виробничих потужностей, щоб мати можливість переробляти руду нижчої якості на виробничих потужностях, побудованих для цієї конкретної мети.   Станом на 31 грудня 2023 неможливо було достовірно передбачити, коли будуть доступні додаткові виробничі потужності для переробки, так само як і невідомі строки цієї переробки накопиченої руди нижчої якості, які використовувалися при визначенні чистої вартості реалізації окатків, вироблених з такої руди. Відповідно, хоча накопичена руда нижчої якості вважався активом для Компанії, але компанія знецінела накопиченої руди нижчої якості на загальну суму 6 603 412 тисяч гривень.   Інші непоточні запаси   Крім цього, запаси, класифіковані як необоротні, включають також інші групи запасів, які згідно з поточними планами, Компанія не планує використовувати протягом наступного року. Ці запаси складаються із спеціалізованих запчастин, що мають окремий характер використання, і зазвичай встановлюються під час довготривалих зупинок на ремонт.   Можливість відшкодування відстрочених податкових активів   Облікова політика Компанії щодо оподаткування вимагає від керівництва прийняття суджень під час оцінки необхідності визнання відстрочених податкових активів та зобов’язань у окремому звіті про фінансовий стан. Відстрочені податкові активи, включно з тими, які виникають з перенесених на майбутні періоди податкових збитків і тимчасових різниць, визнаються лише тоді, коли існує достатня вірогідність того, що вони будуть відшкодовані, що залежить від очікуваного отримання достатнього рівня майбутніх оподатковуваних прибутків. Відхилення між очікуваними та фактичними майбутніми оподатковуваними прибутками може мати негативний вплив на визнані суми відстрочених податків у окремій фінансовій звітності Компанії.   Припущення щодо отримання очікуваних майбутніх оподатковуваних прибутків залежить від оцінок керівництва щодо майбутніх потоків грошових коштів. Вони залежать від оцінок щодо майбутнього виробництва та обсягів продажів, цін на товари, операційних витрат, витрат на ліквідацію та рекультивацію, капітальних витрат, дивідендів та інших операцій з управління капіталом. Також вимагається прийняття професійних суджень щодо застосування податкового законодавства. Ці судження і припущення зазнають впливу ризиків та невизначеності, відповідно, існує можливість, що зміни в обставинах змінять очікування, що може вплинути на суму визнаних у окремій фінансовій звітності відстрочених податків, податкових збитків і невизнаних тимчасових різниць. За таких обставин певна, або уся, балансова вартість визнаних відстрочених податкових активів та зобов’язань може підлягати коригуванню, у результаті чого у окремому звіті про сукупні доходи будуть відображені відповідні кредитові або дебетові статті. Станом на 31 грудня 2023 року у окремій фінансовій звітності Компанії були відображені відстрочені податкові активи у сумі 96 621 тисяч гривень (2022: 206 295 тисячі гривень). Додаткова інформація наведена у примітці [835110] "Податки на прибуток".   Визначення строку оренди за договорами з можливістю поновлення та припинення - Компанія як орендар   Компанія визначає строк оренди як невідмовний строк оренди разом із будь-якими періодами, які охоплюються можливістю продовження оренди, якщо існує обґрунтована впевненість у тому, що така можливість буде реалізована, або будь-якими періодами, які охоплюються можливістю припинення дії оренди, якщо існує обґрунтована впевненість у тому, що така можливість не буде реалізована.   Компанією укладено декілька договорів оренди, які містять можливості продовження та припинення. Компанія застосовує судження при оцінці того, чи є обґрунтованою впевненість використання можливості подовження чи припинення оренди. Тобто Компанія враховує всі відповідні фактори, які створюють економічний стимул для здійснення подовження або припинення. Після початку оренди Компанія переоцінює строк оренди, якщо сталася значна подія або значна зміна обставин у межах її контролю, що впливає на здатність Компанії скористатися (не скористатися) можливістю подовжити строк дії договору (наприклад, здійснення суттєвих поліпшень або суттєве пристосування орендованого активу, зміна бізнес-стратегії). Крім того, періоди, які охоплюються можливістю припинення, враховуються при визначенні строку оренди лише тоді, коли існує обґрунтована впевненість у тому, що їх не буде реалізовано.   Договори оренди земельних ділянок в Україні укладаються з українським урядом, як правило, з терміном оренди до 49 років. Орендні платежі визначаються у вигляді плати за землю, виходячи із встановлених щорічно урядом ставок. Таким чином, активи у формі права користування та орендні зобов'язання визнаються на 12 місяців станом на кінець кожного звітного періоду, відображаючи період, протягом якого очікуються по суті фіксовані орендні платежі. По закінченню цього періоду орендні платежі підлягають неринковим змінам або нормативної вартості землі та / або ставки плати за землю. Такі очікувані орендні виплати розкриваються в примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", як контрактні зобов’язання, оскільки їх не можна вважати як по суті фіксовані орендні платежі або як змінні орендні платежі, які залежать від індексу або ставки.   Оренда - Оцінка ставки додаткових запозичень   Якщо Компанія не може легко визначити процентну ставку, що міститься в договорі оренди, для визначення орендних зобов'язань використовується власна ставка додаткових запозичень. Ставка додаткових запозичень - це відсоткова ставка, яку Компанія сплатила б, щоб позичити на подібний строк та з подібним забезпеченням, кошти, які необхідні для того, щоб отримати актив, за вартістю подібний до активу у формі права користування за подібних економічних умов. Таким чином, додаткова ставка відображає, що Компанія "сплатила б", що, за умов відсутності спостережних ставок або за необхідності коригування таких ставок для цілей урахування строків та умов оренди, вимагає застосування оцінок.   Компанія оцінює ставку додаткових запозичень, використовуючи спостережні вхідні дані (такі як ринкові відсоткові ставки), коли вони доступні, і застосовує певні оцінки, специфічні для суб'єкта господарювання.   Податкове законодавство в Україні При застосуванні тлумачення КІМФЗ 23 "Невизначеність стосовно порядку стягнення податків на прибуток" станом на 31 грудня 2023 року, щодо розпочатих перевірок транснаціональних операцій керівництво Компанії зробило висновок, що у випадку виникнення нових вимог зі сторони Державної фіскальної служби ("ДФС") України, Компанія продовжить успішно захищати свою методологію ціноутворення в судовому порядку. Компанія також не може оцінити можливі претензії збоку ДФС до моменту отримання акту перевірки.   Оцінка витрат   Витрати це сукупність усіх спожитих ресурсів на виробництво того чи іншого продукту, це вартісне вираження витрат виробничих факторів, необхідних підприємству для своєї діяльності. Витрати виробництва поділяються на постійні та змінні витрати. Постійні накладні витрати – це витрати, які не змінюються зі зміною обсягу виробництва, вони здійснюються в кожен період часу, тобто залежать від часу, а не від обсягу виробництва До змінних витрат належать витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. Це витрати на сировину, матеріали, паливо і енергію та інші. Змінні витрати відносяться на собівартість продукції в повному обсязі за відповідний період.  Згідно з МСБО 2 "Запаси" розподіл постійних  накладних витрат  базується на нормальній потужності виробничого устаткування. Нормальна потужність – це очікуваний рівень виробництва, якого можна досягти в середньому протягом кількох періодів або сезонів за звичайних обставин. За нормальний рівень виробницва приймається обсяг виробництва згідно із затвердженого річного бюджету. Для визначення нормального рівня постійних витрат розраховуються планові калькуляції по наступних позиціях: - Руда - Руда дроблена - Давальницька переробка - дроблення - Концентрат після магнітної сепарації - Давальницька переробка – волога магнітна сепарація - Концентрат товарний - Давальницька переробка – флотація - Окатки залізнорудні - Давальницька переробка – виробництво окатків У калькуляції обов’язково виділяються планові суми постійних витрат на одиницю. Для цілей обліку ця сума заокруглюється до найближчої гривні. При розрахунку фактичної собівартості кожної з основних позицій, фактична сума постійних витрат, що включаються до собівартості запасів\послуг, не повинна перевищувати планову суму на одиницю, помножену на фактичний обсяг виробництва. Сума постійних витрат, що не включені до собівартості, вважається незавершеним виробництвом та переноситься до витрат наступного місяця (крім останнього місяця року). Сума постійних витрат, що не включені до собівартості на кінець звітного року, відносяться до витрат періоду як нерозподілені витрати, оборотом по рахунку 909.   Собівартість реалізації, яка стосується тієї само операції, визнається одночасно з відповідними доходами. Також визнаються витрати, включно з гарантіями та іншими витратами, які мають бути понесені після доставки товарів і вартість яких можна визначити достовірно.

Прийняття до застосування нових або переглянутих стандартів

Нові та переглянуті стандарти, які застосовуються у поточному році

У поточному році Компанія застосувала низку поправок до стандартів МСФЗ та тлумачень, виданих Радою з МСБО, що набули чинності для періоду за рік, що починається 1 січня 2023 року, або пізніше.

- МСФЗ (IFRS) 17 "Договори страхування" та Поправки до МСФЗ (IFRS) 17
- Поправки до МСБО (IAS) 1 та Положення з практики МСФЗ 2 – "Розкриття облікових політик"
- Поправки до МСБО (IAS) 8 – "Визначення облікових оцінок"
- Поправки до МСБО (IAS) 12 – "Відстрочений податок, пов’язаний з активами та зобов’язаннями, що виникають у результаті однієї операції"
- Поправки до МСБО (IAS) 12 – "Міжнародна Податкова Реформа – Типові правила другого компоненту"

Компанія достроково не застосовувала жодних інших стандартів, роз'яснень або поправок, які були випущені, але ще не вступили в силу.

Їх застосування не мало суттєвого впливу на розкриття інформації або на суми, які відображаються у цій фінансовій звітності.

Нові і переглянуті МСФЗ випущені, але які іще не набули чинності.

На дату затвердження цієї фінансової звітності, Компанія не застосовувала жоден з наведених нових або переглянутих стандартів які були випущенні, але ще не вступили в силу:

Управлінський персонал не очікує, що прийняття до застосування Стандартів, перелічених вище буде мати істотний вплив на фінансову звітність Компанії у майбутніх періодах.

Події після звітного періоду

(і) 26 січня 2024 року апеляційний суд підтвердив рішення суду першої інстанції проти Компанії у справі щодо оскарження договорів поруки на суму 4 727 млн. грн. (детальніше про цю справу зазначено в Примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи"). 30 січня 2024 року Компанія подала касаційну скаргу до Верховного Суду України. 1 квітня 2024 року Верховний Суд призупинив можливе примусове виконання рішення апеляційного суду. На засіданні Верховного Суду 17 квітня 2024 року розглядалися переважно процесуальні питання, а наступне судове засідання призначене на 27 травня 2024 року.

Незважаючи на два негативних рішення судів нижчих інстанцій та на підставі отриманих юридичних консультацій, керівництво компанії вважає, що ці позови є необґрунтованими і що Компанія має переконливі аргументи для захисту своєї позиції у Верховному Суді. Однак, враховуючи розмір цього позову та ризики, пов'язані з судовою системою в Україні, як описано вище, компанія створила повний резерв під цей позов станом на 31 грудня 2023 року відповідно до вимог МСФЗ (IAS) 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи".

Станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності жодні виконавчі процедури не були розпочаті. Результат оскаржуваного позову може мати суттєвий негативний вплив на господарську діяльність Компанії та її здатність продовжувати свою діяльність на безперервній основі (детальніше див. Примітку [810000] "Корпоративна інформація та Звіт про відповідність вимогам МСФЗ" розділ "Розкриття інформації про невизначеності щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати діяльність безперервно").

(iі) Після завершення процедури примусового викупу акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК" у 2019 році, два колишніх міноритарних акціонери Компанії оскаржили оцінку вартості акцій. Ця оцінка лягла в основу обов'язкового викупу акцій міноритарних акціонерів відповідно до українського законодавства. 19 вересня 2023 року суд першої інстанції виніс рішення на користь двох колишніх міноритарних акціонерів і постановив, що Компанія має виплатити 136 мільйонів гривень в сукупності двом колишнім акціонерам (див. [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи").

За результатами розгляду апеляційної скарги, поданої Компанією, 21 лютого 2024 року Харківський апеляційний суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу, після чого Компанія подала касаційну скаргу до Верховного Суду України. 25 березня 2024 року Верховний Суд призупинив виконання рішення апеляційного суду і призначив судове засідання на 17 квітня 2024 року. 17 квітня 2024 року Верховний Суд заслухав аргументи сторін і призначив наступне судове засідання на 27 травня 2024 року.

Компанія сформувала резерв за цим позовом у повному обсязі станом на 31 грудня 2023 року відповідно до вимог МСФЗ (IAS) 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи".

(iii) 4 січня 2023 року ФГВФО звернувся з позовом проти контролюючого акціонера в господарський суд м. Києва, щодо відшкодування збитків заподіяних вкладниками та кредиторам банку "Фінанси і кредит" у розмірі 46 млрд. грн., які він начебто спричинив через свій суттєвий вплив на керівництво банку.

Ухвалою суду було накладено арешт на будь-яке відчудження 50.3% акцій ПрАТ "Полтавський ГЗК", які належать Ferrexpo AG. Ferrexpo AG подало апеляцію на цю ухвалу до Північного Господарського Апеляційного Суду. У серпні 2023 року Ferrexpo AG подала касаційну скаргу до Верховного Суду України. 10 січня 2024 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу, і обмеження залишаються чинними станом на дату затвердження даної окремої фінансової звітності. Після розгляду Верховним Судом інших касаційних скарг, пов'язаних з основним позовом між ФГВФО та контролюючим акціонером, в яких Компанія  не є стороною, очікується, що справу буде направлено до суду першої інстанції Господарського суду м. Києва для продовження розгляду основного позову між ФГВФО та контролюючим акціонером. Детальніше про цю справу зазначено в Примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи".

(iv) 28 лютого 2024 року суд першої інстанції відкрив провадження у справі за позовом Компанії щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2023 року, отриманого Компанією за результатом Акту податкової перевірки з питань ТЦО за операціями за період 2015-2017 років від 13 вересня 2023 року. Перше підготовче засідання відбулося 1 квітня 2024 року, а наступне заплановане на 20 травня 2024 року. Станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності підготовчі судові засідання тільки розпочалися, і, як наслідок, остаточних рішень за даним позовом, ще не було прийнято. Несприятливий результат може мати негативний вплив на грошові потоки, прибутковість та ліквідність Компанії. Детальніше про цю справу зазначено в Примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи".

(v) В рамках розслідування, що триває у зв'язку з банком "Фінанси та Кредит", 25 березня 2024 року Компанія дізналася про ухвалу суду від 18 січня 2024 року в реєстрі судових рішень щодо обмеження корпоративних прав у всіх українських дочірніх компаніях Групи компаній Ferrexpo. Обмеження не впливають на право власності на відповідні акції, але забороняють їх передачу та обмежують право користування корпоративними правами за такими акціями, включаючи право голосу. Компанія не є стороною в судових процесах, в рамках яких були накладені обмеження, і ці обмеження були накладені без офіційного повідомлення Компанії. Компанія планує подати апеляційну скаргу, щоб домогтися скасування цих обмежень корпоративних прав.

(vi)  У лютому 2024 року постачальник (пов’язана сторона Компанії) подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство (провадження у справі про захист прав кредиторів) проти ПрАТ "Полтавський ГЗК", яка була прийнята відповідним судом до подальшого розгляду. Сума заборгованості, заявлена позивачем, спочатку становила 2,2 млн. грн. Ця заява жодним чином не вплинула на діяльність Компанії, і постачальник продовжував надавати Компанії свої послуги. Згодом сума позову, заявлена постачальником, зросла до 4,6 млн. грн. Підготовче судове засідання було призначено судом на 12 березня 2024 року. Це засідання не відбулося, а наступне засідання, призначене на 9 квітня 2024 року, також було відкладено на 30 квітня 2024. Засідання 30 квітня було відкладено. Нове засідання призначено на 04 червня 2024 року. Процедура захисту прав кредиторів є тривалим процесом, який, як очікується, не обмежить можливості Компанії продовжувати свою операційну діяльність, реалізовувати вироблену готову продукцію та генерувати грошові потоки для погашення інших зобов'язань у міру настання строку їх погашення. Крім того, Компанія має намір врегулювати цю заборгованість або спробувати пролонгувати строк оплати, щоб уникнути відкриття такого провадження у справі про захист прав кредиторів.

(vii) Як зазначено в Примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", 11 серпня 2023 року Компанія отримала податкове-повідомлення рішення, в якому стверджується про недоплату рентної плати за надра в розмірі 1 233 млн. грн. (з урахуванням нарахованих штрафних санкцій), за результатами комплексної податкової перевірки за період з 1 квітня 2017 року по 30 червня 2021 року. У листопаді 2023 року Компанія подала позов до суду, щоб оскаржити рішення податкових органів, і перше судове слухання відбулося 29 січня 2024 року. Засідання, призначене на 18 березня 2024 року, не відбулося через повітряну тривогу, а на повторному судовому засіданні 15 квітня 2024 року було прийнято рішення про призупинення судового розгляду до розгляду іншої справи.

(viii) Як зазначено в Примітці [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", 31 жовтня 2023 року одному з топ-менеджерів Компанії було вручено повідомлення про підозру в межах розслідування з питань потенційного заниження рентної плати за користування надрами. 13 листопада 2023 року суд першої інстанції затвердив заставу у розмірі близько 800 млн. грн. Компанія пожала апеляційну скаргу і за рішенням суду від 29 квітня 2024 року сума застави була зменшена і складає близько 650 млн. грн. У травні 2024 року, пов’язана сторона Компанії, що також входить до групи компаній Ferrexpo, внесла частину застави у розмірі 50 млн. грн. Вирішується питання про подачу клопотання про зменшення розміру застави під час судового розгляду справи по суті.

(ix) З вересня 2022 року по січень 2024 року арбітром у м. Відень, Австрія, розглядалися арбітражні провадження відповідно до Арбітражного регламенту Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ).

Рішення у цих провадженнях прийнято протягом грудня 2023 року (за одним арбітражним провадженням № 4/2022) – січня 2024 року (за всіма іншими 6 відкритими арбітражними провадженнями).

Арбітражні провадження стосувалися спору щодо стягнення заборгованості за поставлену залізну руду, котуни вищої якості та залізорудний концентрат відповідно до договорів, укладених між Компанією та Феррекспо АГ, а також 3% річних від простроченої суми на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі – "ЦК України"). Феррекспо АГ заперечувало проти вимог у частині застосування 3% річних до прострочення платежів, оскільки вважало, що, виходячи з положень поправок до договорів, сторони погодили спеціальні умови незастосування штрафних санкцій і, отже, положення ст. 625 ЦК України, яка надає право на стягнення 3% річних від простроченої суми, не мало бути застосованим. Арбітр, розглянувши аргументи та докази сторін, прийняв рішення про повне задоволення позовних вимог Компанії, а також про стягнення відповідних сум заборгованості та 3% річних з Феррекспо АГ.

Станом на 31 грудня 2023 року на розгляді перебувало 7 арбітражних проваджень на загальну суму 604 968 тис. доларів США за позовними заявами Компанії проти Феррекспо АГ, які були ініційовані протягом вересня 2022 року – березня 2023 року.

22 грудня 2023 року арбітр ухвалила арбітражне рішення у 1 справі – № 4/2022, яким, з урахуванням виправлень арбітра від 23 січня 2024 року, повністю задовольнила позовні вимоги Компанії (див. [827570] "Інші забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи")

Даний дохід та пов’язана з ним дебіторська заборгованість на заявлену суму 3% річних станом на звітну дату 31 грудня 2023 року є умовним активом, оскільки на звітну дату у Компанії не було практичної впевненості в отриманні такого доходу.

Крім вищенаведених сум, арбітр також постановила стягнути з Феррекспо АГ 3% річних за ст. 625 ЦК України, нараховані на відповідні суми заборгованості за період від дати арбітражного рішення до дати фактичного виконання рішення. Таким чином фактична сума 3% річних стане відома після виконання арбітражних рішень Феррекспо АГ.

(x) В лютому та квітні 2024 року Компанія виплатила працівникам відповідно 63 932 тисяч гривень та 23 542 тисяч гривень бонусів за 2023 рік.

(xi) В січні 2024 року Компанія отримала поворотну фінансову допомогу від пов’язаної сторони Феррекспо АГ у сумі 13 400 тис. доларів США (508 328 тис. грн.). 29 березня 2024 року укладено додаткову угоду про зміну терміну оплати кожного траншу поворотної фінансової допомоги. Встановлено строк погашення кожного траншу до 12 місяців з дня отримання траншів фінансової допомоги.

(xii) Після звітної дати станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності, Компанія отримала 220 142 тисяч гривень бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях поданих у 2023 році, 193 832 тисяч гривень по деклараціях поданих у 2024 році та заявила до відшкодування – 50 000 тисяч гривень.

(xiii) Договори позик 06-12 та P0614 (залишок заборгованості станом на звітну дату разом 142 500 тисяч доларів США) та договір позики  03-11 (залишок заборгованості станом на звітну дату 216 072 тисяч доларів США) зі строком погашення до 31 березня 2024 року укладених з підприємствами Групи компаній Ferrexpo., станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності, пролонгованими не були і залишаються на вимогу. З огляду на невизначеність терміну дії означених обмежень НБУ, листом №62 від 01 березня 2022 року Компанія узгодила з Позикодавцем вважати свої обов'язки за договорами позики подовженими на термін дії воєнного стану в Україні, або до відміни обмежень з виплати іноземних кредитних зобов'язань, запроваджених НБУ.

Заборгованість станом на дату затвердження цієї окремої фінансової звітності за цими позиками складала 358 572 тисячі доларів США, що в еквіваленті національної валюти складає 14 206 479 тисяч гривень. Крім того постановою НБУ №56 від 06.05.2024 року внесено ряд змін (пом'якшень) до валютних обмежень, зокрема в частині погашення відсотків по кредитам в іноземній валюті. Відповідно Компанія має намір сплачувати відсотки за кредитом після зняття арешту з рахунків в банку.

До провідного управлінського персоналу належать члени ради директорів та вище керівництво Компанії загальною кількістю 12 осіб станом на 31 грудня 2023 року (2022: 12 осіб). Компенсація провідному управлінському персоналу складається із заробітної плати за договорами та премій і визнається у складі загальногосподарських та адміністративних витрат.

Доходи від реалізації, торгова та інша дебіторська заборгованість

У 2023 році Компанія здійснила 53% (2022: 72%) від загального обсягу продажів пов’язаним сторонам залізорудних окатків та концентрату безпосередньо своїй Материнській компанії (Ferrexpo AG), що становило 34% від усіх доходів від реалізації (2022: 51%).

У 2023 році Компанія здійснила 47% (2022: 28%) від загального обсягу продажів пов’язаним сторонам залізорудних окатків та концентрату для компанії Ferrexpo Middle East, що становило 31% від усіх доходів від реалізації (2022: 20%).

У 2023 році реалізація послуг пов’язаним сторонам включала доходи від виробництва окатків за угодою про переробку давальницької сировини на загальну суму 4 694 439 тисяч гривень (2022: 6 274 541  тисяч гривень).

Станом на 31 грудня 2023 та 2022 років торгова та інша дебіторська заборгованість від Ferrexpo AG та інших підприємств Групи компаній Ferrexpo була представлена, в основному, дебіторською заборгованістю за операціями продажу залізорудних окатків, на неї не нараховувались відсотки, і вона підлягала погашенню протягом 360 днів.

Видані гарантії

У 2023 році Компанія не залучала фінансування від іноземних банків за посередництва інших підприємств Групи компаній Ferrexpo, розташованих поза межами України.

У 2023 та 2022 роках Компанія не визнавала прибуток від зменшення первісної суми гарантій у складі власного капіталу. Справедлива вартість виданих гарантій відноситься до Рівня 3 ієрархії справедливої вартості.

У 2023 та 2022 роках Компанія не визнавала доходів, які стосуються цих гарантій у складі фінансових доходів.

Кредити та позики, за якими нараховуються відсотки

У 2023 році Компанія не погашала грошовими коштами основну суму заборгованості за позиками, за якими нараховуються відсотки, перед підприємством Групи компаній Ferrexpo і не отримувала будь-яких додаткових траншів.

У 2022 році Компанія частково погасила грошовими коштами в розмірі 1 280 478 тисяч гривень основну суму заборгованості за позиками, за якими нараховуються відсотки, перед підприємством Групи компаній Ferrexpo.

Непогашені позики станом на 31 грудня 2023 року мали фіксовані відсоткові ставки у розмірі 11.52% та 7.62% (2022: 10.62% та 7.62%).

Відповідні витрати з відсотків у 2023 році загалом становили 1 313 666  тисяч гривень (2022: 947 191 тисяч гривень), в тому числі капіталізовано 1 103 053  тисяч гривень (2022: 854 035 тисяч гривень).

Станом на 31 грудня 2022 року сума залишку несплачених відсотків, нарахованих за цими позиками, загалом становили 2 257 532 тисяч гривень (2022: 861 695 тисяч гривень).

У березні 2024 року  та станом на дату затвердження даної окремої фінансової звітності дані позики від підприємств Групи компаній Ferrexpo пролонгованими не були і залишаються на вимогу. З огляду на невизначеність терміну дії зазначених обмежень НБУ, листом №62 від 01 березня 2022 року Компанія узгодила з Позикодавцем вважати свої обов'язки за договорами позики подовженими на термін дії воєнного стану в Україні, або до відміни обмежень з виплати іноземних кредитних зобов'язань, запроваджених НБУ. Оскільки ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" є основною виробничою потужністю Групи компаній Ferrexpo, керівництво переконане, що зможе, за потреби, домовитись із Групою компаній Ferrexpo про подовження умов погашення кредитів. Продовження доступності такого фінансування в найближчому майбутньому було підтверджене з боку компанії Ferrexpo plc заявою про те, що підприємства Групи компаній Ferrexpo не вимагатимуть врегулювання непогашених боргових інструментів у випадку, якщо таке погашення матиме негативний вплив на фінансовий стан або показники діяльності Компанії.

Інші залишки за операціями та операції із пов’язаними сторонами

Інші інвестиції

Станом на 31 грудня 2023 та 2022 років Компанія володіла інвестицією у розмірі 1.10% в ТОВ "Восток Руда", яка була пов’язаною стороною. Компанія сформувала резерв на покриття збитків від зменшення корисності цієї інвестиції у повному обсязі станом на 31 грудня 2012 року, і протягом 2023 та 2022 років не існувало свідчень щодо можливості її відшкодування.

Станом на 31 грудня 2023 та 2022 роки Компанія володіла 2,492,736 акціями (частка у розмірі 1.10%) в ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод", пов’язаній стороні, які зазнали зменшення корисності у повному обсязі протягом попередніх фінансових років. Протягом 2023 та 2022 років не існувало свідчень щодо можливості їхнього відшкодування.

Капіталізовані витрати за позиками

У 2023 році були капіталізовані витрати за позиками у сумі 1 094 239 тисяч гривень, які стосувались кваліфікованих активів (2022: 873 774 тисяч гривень) із використанням ставки капіталізації у розмірі 10,01% (2022: 7.88%).

Активи розвідки та оцінки

Станом на 31 грудня 2023 року активи розвитки та оцінки, у суммі 108 209 тисяч гривень (2022: 54 832 тисяч гривень)були включені як частина статті "Незавершене будівництво та невстановлене обладнання".

Активи у заставі

Станом на 31 грудня 2023 основні засоби були використані як забезпечення зобов'язання Компанії в сумі 1 844 283 тисяч  гривень, в 2022 року (1 615 980 тисячі гривень).

Повністю амортизовані активи

Станом на 31 грудня 2023 року основні засоби включали виробниче обладнання за первісною вартістю 2 665 882 тисяч гривень (2022: 2 111 717 тисяч гривень), яке було повністю амортизоване, але залишалося у використанні.

Знецінення необоротних активів

Станом на 31 грудня 2023 року менеджмент Компанії проаналізував необоротні активи, а саме основні засоби, нематеріальні активи, інвестиційну нерухомість та непоточні запаси, на предмет наявності індикаторів знецінення. Тест на знецінення станом на 31 грудня 2023 року був підготовлений на основі довгострокової моделі очікуваних грошових потоків та номінальної ставки дисконтування до оподаткування у розмірі 28,48% на 2024-2027 роки та 20,99% на наступні періоди. За результатами аналізу на основі базового сценарію, вартість у використанні необоротних активів єдиної операційної одиниці, що генерує грошові кошти (CGU), станом на 31 грудня 2023 року залишається на 10 664 135 тис. грн. нижчою за балансову вартість цих активів на звітну дату (станом на 31 грудня 2022 року: на 10 809 598 тис. грн. нижчою за загальну балансову вартість цих активів), що відображає збиток від зменшення корисності. При цьому, враховуючи існування суттєвих невизначеностей, хоча і на нижчому рівні, ніж на початку війни, та рівень суджень керівництва, необхідний при підготовці моделі зменшення корисності необоротних активів Компанії, менеджментом прийнято рішення не сторнувати визнаний попередньо збиток від зменшення корисності у сумі 145 463 тис. грн.

Станом на 31 грудня 2022 року збиток від зменшення корисності було віднесено на незавершені капітальні вкладення у складі Основних засобів у сумі 10 722 051 тис. грн. та на групу "Активи розвідки та оцінки" у складі Нематеріальних активів в частині ліцензій на геологічне вивчення Північних родовищ у розмірі 87 546 тис. грн. (примітка [823180] Нематеріальні активи). Станом на 31 грудня 2023 року, Компанія визнала збиток від зменшення корисності на рівні минулого року в сумі 10 809 598 тис грн., частина якого, з огляду на те,  що протягом 2023 року були введені в експлуатацію суттєві об'єкти основних засобів, а саме дільниця кар'єру №5, відсік шламосховища та інші, була перекласифікована наступним чином: в сумі  7 100 088 тис грн  продовжує відноситись на незавершені капітальні вкладення в частині основних засобів; в сумі 2 806 453 тис грн віднесено на групу Основних засобів "Видобувні активи"; в сумі 815 510 віднесено на групу основних засобів "Будівлі"; в сумі 87 546 тис грн – продовжує відноситись на групу "Активи розвідки та оцінки" у складі Нематеріальних активів (Примітка[823180] Нематеріальні активи). Різниця у сумі 28 164 тис. грн. між вказаними сумами визнаного зменшення корисності необоротних активів станом на 31 грудня 2023 року з даними примітки(2022: 20 521 тис. грн.)пов’язана з додатково визнаним збитком від зменшення корисності / сторнуванням визнаного збитку від зменшення корисності на індивідуальній основі по окремих об’єктах основних засобів та незавершених капітальних інвестицій.

У припущеннях для прогнозу грошових потоків на наступні п'ять років була використана середня ціна окатків з вмістом заліза 65% (Pellets, 65%, US$/t FOB/DAP Western border) у розмірі 117 доларів США за тоннута середня ціна окатків з вмістом заліза ,більше 65% (Pellets 65% FDP, US$/t FOB/DAP), значні обсяги реалізації яких (до 40% від загального прогнозного обсягу реалізації окатків) прогнозуються починаючи з 2026 року, у розмірі 128 доларів США за тонну. У світлі триваючих перебоїв у постачанні електроенергії та логістичних обмежень через війну, виробничі потужності, використані для прогнозування грошових потоків, очікуються на рівні 46% та 80% від довоєнного рівня у 2024 і 2025 фінансових роках, з відновленням до довоєнного рівня у 2026 році. Як зазначалося вище, на діяльність Компанії у 2023 році також вплинуло зменшення продажів через закриті чорноморські порти в Україні. Очікується, що наявних логістичних мереж буде достатньо для транспортування меншого обсягу вироблених залізорудних окатків та концентрату в 2024 році, а поступове відновлення логістики з 2025 року дозволить відвантажити більші обсяги продукції. Собівартість видобутку та витрати на збут прогнозуються з урахуванням прогнозного рівня інфляції, змін валютного курсу, довгострокових і короткострокових тенденцій у попиті та пропозиції на енергоносії та їхнього впливу на собівартість виробництва, а також очікуваних змін у цінах на сировинні товари, які впливають на вартість певних виробничих ресурсів. Було зроблено припущення про середню девальвацію гривні на рівні 5,7% на рік протягом наступних 5 років у прогнозі грошових потоків Компанії. Основні припущення щодо обсягів виробництва та реалізації продукції, а також виробничої собівартості значною мірою залежать від ризиків, з якими стикається Компанія в умовах війни, що триває, і тому можливий широкий спектр альтернативних результатів моделі, що відображає високий рівень невизначеності.

За наявності позитивних змін у майбутньому в можливості Компанії генерувати грошові потоки та відповідних макроекономічних змін, частина збитку від зменшення корисності визнаного на 31 грудня 2023 та 2022 років може бути сторнована у майбутніх періодах. І навпаки, негативна зміна вищезазначених ключових припущень призведе до подальшого зменшення вартості у використанні необоротних активів Компанії. Зменшення ціни реалізації на 5 доларів США за тонну за весь період, охоплений довгостроковою моделлю, призвело б до збільшення збитків від зменшення корисності необоротних активів Компанії на додаткові 4 540 000 тис. грн., а збільшення ставки дисконтування до оподаткування на 3,0% - на додаткові 2 179 000 тис. грн., за умови, що всі інші припущення залишилися б незмінними.

Інвентаризація активів

Протягом 2023 та 2022 року у  Примітці [800200] "Аналіз доходів та витрат" не було відображено жодного збитку від списання недостач необоротних активів, виявлених під час інвентаризації.

Кредити і Позики, за якими нараховуються відсотки

станом на 31 грудня були представлені таким чином:

Станом на 31 грудня 2022 року інформація про % ставки, валюту та умови кредитів була представлена таким чином: